Відкрити головне меню

Білгорайський повіт (Російська імперія)

Білгорайський повіт (пол. Powiat biłgorajski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1812) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Білгорай.

Білгорайський повіт
Lublin Governorate Belgoraysky uezd.svg
Губернія Люблінська губернія, Холмська губернія
Центр Білгорай
Створений 1866
Скасований 1939
Площа 1500,8 (1885)
Населення 96 332[1] осіб (1897)
Найбільші міста Білгорай
Наступники Білгорайський повіт

ВолостіРедагувати

При утворенні до повіту входили 1 місто (Білгорай) і 3 містечка (Крешів, Терногород, Юзефів) та 14 сільських волостей.

 
Білгорайський повіт 1907

В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) значна частина заселена переважно українцями Білгорайського повіту передані з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: місто Білгорай і волості Крешів (Krzeszów), Бабиця (Babice), Біща (Biszcza), Воля Рожанецька (Wola Różaniecka), Горішній Потік (Górny Potok), Княжпіль (Księżpol), Лукова (Łukowa) і Майдан Сопітський (Majdan Sopocki)); села Пуща Сільська (Puszcza Solska), Рожнівка (Rożnówka), Бояри (Bojary) і Дилі (Dyle) волості Пуща Сільська (Puszcza Solska); села Дережня Сільська (Dereźnia Solska), Дережня Загороди (Dereźnia Zagrody), Лазори (Łazory), Майдан Старий (Majdan Stary), Майдан Новий (Majdan Nowy), Рогалі (Rogale), Руда Сільська (Ruda Solska), Сіль (Sól) і Смольське (Smólsko) волості Сіль (Sól); села Гарасюки (Harasiuki) і Рички (Ryczki) волості Гута Крешівська (Huta Krzeszowska).

РозташуванняРедагувати

Повіт розташовувався на півдні губернії. Межував на півночі — з Янівським повітом і Замостським, на сході — з Томашівський повітом, а на заході і півдні — з Галичиною.

НаселенняРедагувати

В 1876 р. в повіті проживало 73 898 осіб, з них: 46 595 римокатоликів, 18 294 греко-католики, 2 232 православних, 6 761 юдей, 14 протестантів.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 96 232 особи. З них 60 363 ос. (62,7 %) — поляки, 20 071 ос. (20,8 %) — українці, 8 974 ос. (9,3 %) — євреї, 6610 ос. (6,9 %) — росіяни[2].

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати