Бі́йчик[1], бойо́к[2] — частина затворно-спускового механізму вогнепальної зброї або вибухових пристроїв (мін, бомб), що безпосередньо передає ударну дію. Бійчик може мати різну форму: призначений для одноразового використання (у вибухових пристроях) зазвичай має загострений кінець; бійчик вогнепальної зброї для запалювання капсуля набою має закруглену форму[3].

Бійчик курка револьвера «Smith & Wesson» (модель 13)

Примітки ред.

  1. Постанова Кабінету міністрів України від 28 січня 2004 р. № 86, Київ. «Про затвердження порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання». Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 11 листопада 2016.
  2. Бойок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Боек // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)