Відкрити головне меню

Біг на 3000 метрів з перешкодами

3000 steeple final Berlin 2009.jpg
Звичні розміри перешкод

Біг на 3000 метрів з перешкодами — бігова дисципліна легкоатлетичних змагань, в якій спортсмени дистанцію в 3 тисячі метрів, долаючи спеціально встановлені широкі й високі бар'єри й перестрибуючи ями з водою. Біг з перешкодами називають також стипльчезом за аналогією з видом кінних перегонів. Початкове значення назви — перегони, в яких орієнтиром слугує церковний шпиль. Крім класичного бігу з перешкодами на 3000 метрів, проводяться також аналогічні перегони на інші дистанції: 2000 метрів, дві милі, милю тощо.

Біг на 3000 метрів з перешкодами входить до програми Олімпійських ігор з 1920 року для чоловіків та 2008 року для жінок, а також до програми всіх важливих легкоатлетичних змагань, зокрема чемпіонатів світу.

Рекорд світу утримує катарець Саїф Сасід Шахін. Він становить 7.53,63 і зафіксований 2014 року. Олімпійський рекорд 8.03,28 встановив кенієць Консеслус Кіпруто на Іграх у Ріо-де-Жанейро.

Рекорд світу серед жінок належить росіянці Гульнарі Галкіній — 8.58,81 (2008). Це досягнення, встановлене на Пекінській Олімпіаді є водночас олімпійським рекордом.

ПравилаРедагувати

Біг на 3000 метрів з перешкодами ведеться на спеціально облаштованій дистанції. При цьому перешкода (яма з водою) виноситься на спеціальний віраж, тому старт дистанції дається з окремої відмітки, яка відрізняється від відмітки старту звичайного бігу на 3000 метрів. Дистанція включає в себе подолання в загальному 35 перешкод (включаючи 7 ям з водою), по 5 на кожному колі.

Висота бар'єрів для чоловіків — 914 мм, для жінок 762 мм. Довжина ями з водою, що встановлюється одразу ж після бар'єру, приблизно 3,90 м, її глибина поблизу бар'єру 70 см, і далі вона поступово зменшується до нуля. На колі встановлено перешкоди та одну яму з водою. На дистанції 3000 метрів бігун повинен подолати 28 звичайних бар'єрів та 7 ям з водою. Правила змагань не зазначають способу долання перешкод, тому спортсмени часто ступають на бар'єр.

ТактикаРедагувати

Спортсмен повинен розподілити сили за тими самими принципами, що й на середніх дистанціях, але з урахуванням того, що потрібно зберегти резерви на подолання перешкод. В залежності від особистих особливостей підготовки спортсмен може долати перешкоду «бар'єрним кроком», тобто не торкаючись бар'єру (швидше, проте більш енергозатратно), або наступаючи на бар'єр.

ІсторіяРедагувати

Як і багато бігових дисциплін, стипль-чез походить з Англії. До середини XIX століття відносять перші офіційно зареєстровані результати в дисципліні 2 милі (3218 метрів) кросом з перешкодами серед студентів університету Оксфорда.

В програму Олімпійських ігор біг на 3000 метрів з перешкодами було вперше включено в 1920 році. до 1960-х років в цій дисципліні домінували європейські бігуни. З 1970-х по теперішній час лідерство захопили спортсмени з Африки. В програму чемпіонату світу біг на 3000 метрів з перешкодами серед жінок було включено в 2005 році. А на Олімпійських іграх в Пекіні в 2008 році жінки вперше розіграли між собою олімпійські нагороди в цій дисципліні.

Цікаві фактиРедагувати

Бігуни в стипль-чезі використовують спеціальні шиповки, які відрізняються від бігового взуття в інших видах спорту. Вони влаштовані так, щоб випускати воду після подолання водяної перешкоди.

Олімпійські чемпіониРедагувати

ЧоловікиРедагувати

Дисципліни Золото Срібло Бронза
Антверпен 1920   Персі Годж (GBR)   Патрік Флінн (USA)   Ернесто Амброзіні (ITA)
Париж 1924   Вілле Рітола (FIN)   Еліас Кац (FIN)   Поль Бонтан (FRA)
Амстердам 1924   Тойво Лоукола (FIN)   Пааво Нурмі (FIN)   Ове Андресен (FIN)
Лос-Анджелес 1932   Волмарі Ісо-Голло (FIN)   Томас Евенсон (GBR)   Джо Маккласкі (USA)
Берлін 1936   Волмарі Ісо-Голло (FIN)   Калле Туомінен (FIN)   Альфред Домперт (GER)
Лондон 1948   Туре Шестранд (SWE)   Ерік Елсетер (SWE)   Готе Гагстрем (SWE)
Гельсінкі 1952   Горас Ашенфелтер (USA)   Володимир Казанцев (URS)   Джон Діслі (GBR)
Мельбурн 1956   Кріс Брешер (GBR)   Шандор Рожньої (HUN)   Ернст Лансен (NOR)
Рим 1960   Здзіслав Кржишков'як (POL)   Микола Соколов (URS)   Семен Ржищин (URS)
Токіо 1964   Гастон Ролантс (BEL)   Моріс Герріотт (GBR)   Іван Бєляєв (URS)
Мехіко 1968   Амос Бівотт (KEN)   Бенджамін Кого (KEN)   Джордж Янг (USA)
Мюнхен 1972   Кіпчоге Кейно (KEN)   Бен Джипчо (KEN)   Таріо Кантанен (FIN)
Монреаль 1976   Андерс Єрдеруд (SWE)   Броніслав Малиновський (POL)   Франк Баумгартль (GDR)
Москва 1980   Броніслав Малиновський (POL)   Фільберт Байї (TAN)   Ешету Тура (ETH)
Лос-Анджелес 1984   Джуліус Корір (KEN)   Жозеф Мамуд (FRA)   Браян Дімер (USA)
Сеул 1988   Джуліус Каріюкі (KEN)   Петер Коеч (KEN)   Марк Роуленд (GBR)
Барселона 1992   Меттью Бірір (KEN)   Патрік Санг (KEN)   Вільям Мутвол (KEN)
Атланта 1996   Джозеф Кетер (KEN)   Мозес Кіптануї (KEN)   Алессандро Ламбрускіні (ITA)
Сідней 2000   Рубен Косгей (KEN)   Вілсон Бойт Кіпкетер (KEN)   Алі Еззіне (MAR)
Афіни 2004   Єзекіїль Кембой (KEN)   Брімін Кіпруто (KEN)   Пол Кіпсілі Коеч (KEN)
Пекін 2008   Брімін Кіпруто (KEN)   Маєдін Мекіссі-Бенаббад (FRA)   Річард Матілонґ (KEN)
Лондон 2012   Єзекіїль Кембой (KEN)   Маєдін Мекіссі-Бенаббад (FRA)   Абель Мутаї (KEN)
Ріо-де-Жанейро 2016   Консеслус Кіпруто (KEN)   Еван Джагер (USA)   Маєдін Мекіссі-Бенаббад (FRA)

ЖінкиРедагувати

Дисципліни Золото Срібло Бронза
Пекін 2008   Гульнара Самітова-Галкіна (RUS)   Юніс Джепкорір (KEN)   Катерина Волкова (RUS)
Лондон 2012   Юлія Зарипова (RUS)   Габіба Грібі (TUN)   Софія Ассефа (ETH)
Ріо-де-Жанейро 2016   Рут Джебет (BRN)   Хівін Джепкемої (KEN)   Eмма Коберн (USA)