Відкрити головне меню
Бігнонієві
Amphitecna macrophylla
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Бігнонієві (Bignoniaceae)
Juss.[1]
Типовий рід
Bignonia
Linnaeus
монофілетичні групи
Jacarandeae
Tourrettieae
Argylia
Tecomeae
Delostoma
Bignonieae
Oroxyleae
Catalpeae
«Tabebuia alliance»
«Paleotropical clade»
incertae sedis:
Astianthus
Синоніми
Crescentiaceae Dumortier
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bignoniaceae
EOL logo.svg EOL: 4421
IPNI: 30000204-2
ITIS logo.svg ITIS: 34305
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 24079
Fossilworks: 53856

Бігнонієві (Bignoniaceae) — родина дводольних рослин-дерев, чагарників ліан, рідко трав, що ростуть переважно в тропіках[2].

Має близьку спорідненість з родиною ранникових; їх різниця визначається наявністю ендосперма і морфологією зав'язі і насіння. Однак деякі роди рослин — такі як павловнія (Paulownia), гібсоніотамнус (Gibsoniothamnus), синапс (Synapsis) і Шлегель (Schlegelia) періодично відносять то до однієї родини, то до іншої[3].

Родина налічує понад 800 різних видів рослин, розбитих приблизно на 100 родів.

Біологічний описРедагувати

Листя найчастіше супротивне, рідше кільчасте, ще рідше чергове або мичкувате; пальчато-, перистоскладне, рідше просте, завжди без прилисників.[2][4] у деяких видів листя може бути дуже велике, більше метра у довжину. У ліан один або кілька крайніх листочків можуть приймати форму вусиків.[4]

Суцвіття верхівкове, пазушне або розвивається прямо на стовбурі або гілках дерева (кауліфлорія); за формою китицевидне, кистевидное або зібрано в щиток. Ложе квітки зазвичай чашоподібне, із зрощеними чашолистками. Віночок зрослопелюстковий; лійчастий, двоникоподібний або трубчастий; має 5 зазвичай накладених один на одного пелюсток. Чотири (рідше від двох до п'яти) добре розвинені тичинки розташовані в трубці віночка. Крім того, зазвичай наявна ще одна, безплідна (стамінодій), тичинка. Пильник найчастіше має два гнізда (рідше одне). Зав'язь верхня, як правило має два гнізда (рідше одне), з численними анатропними сім'язачатками. Квітки обох статей і зигоморфні. Плід — зазвичай коробочка, що розкривається двома стулками уздовж або поперек швів; рідше ягода або горлянка. Насіння без ендосперму, більш-менш сплюснуте, як правило мають перетинчасте крило.[4]

РодиРедагувати

Родина Бігнонієві включає 97 родів[5] :

ФілогеніяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III. Botanical Journal of the Linnean Society 161 (2): 105–121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x. Архів оригіналу за 2017-05-25. Процитовано 2010-12-10. 
  2. а б Watson, L., and Dallwitz, MJ 1992 onwards. The families of flowering plants: descriptions, illustrations, identification, and information retrieval. Version: 1st June 2007 «Bignoniaceae Juss.» Прочитано 2007-10-01
  3. Joseph E. Armstrong. «The Delimitation of Bignoniaceae and Scrophulariaceae Based on Floral Anatomy, and the Placement of Problem Genera» American Journal of Botany, Vol. 72, No. 5 (May, 1985), pp. 755–766 онлайн [1]
  4. а б в Missouri Botanical Garden /bignoniaceae/bignonia.html Alwyn H. Gentry «Bignoniaceae» Прочитано 2007-10-01
  5. За даними сайту GRIN (див. Картку організму).

ЛітератураРедагувати

  • Цвелёв Н. Н. Семейство Бигнониевые (Bignoniaceae) // Жизнь растений. В 6-ти т / Гол. ред. і ред. тома А. Л. Тахтаджян. — М. : Просвещение, 1981. — P. 427—431. — 300 000 прим. (рос.)