Біб кінський

вид рослин родини бобових

Біб[1] (Vicia faba L.) — однорічна трав'яна рослина родини бобові (Fabaceae), кормова й овочева культура.

Біб
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Триба: Fabeae
Рід: Вика (Vicia)
Вид:
Біб (V. faba)
Біноміальна назва
Vicia faba

Опис ред.

 
Квітки бобу кінського

Стебло — прямостояче, 4-гранне, висоти до 150 см.

Листки — складні, парнопірчасті, з 4—6 великих (4—8 см завдовжки), еліптичних або видовжених, трохи м'ясистих листочків.

Квітки — білі з чорною плямою (віночок білий з чорними оксамитними плямами на крильцях), зигоморфні, двостатеві, по 2—4 в коротеньких китицях.

Плід — великий товстий біб, який містить 1-5 їстівних насінин. Цвіте у червні — липні.

Маса 1000 насінин до 1500 г.

Поширення ред.

Походить з Середньої Азії, Близького Сходу та Середземномор'я. На території України вирощують як кормову, овочеву і зернову бобову рослину.

Поширений в Північній Америці, Англії, Нідерландах, Греції, Білорусі, Дагестані, Азербайджані, в районах нечорноземної смуги Росії; в Україні — на Поліссі та Волині.

Практичне використання ред.

 
Біб з насінням

Вирощують на зерно — багате на білки (24—35 %), незамінні амінокислоти (аргінін, гістидин, метіонін, лізин та інші), вуглеводи і вітаміни з групи В, ліпіди; Використовується на силос і зелений корм.

Урожайність насіння досягає 3 т/га, зеленої маси 8 т/га.

Фармакологічні властивості і використання ред.

У народній медицині боби використовують як в'яжучий і протизапальний засіб. Пюре із насіння корисно вживати при проносі, як засіб від нудоти і кашлю. Як зовнішній засіб зварені в молоці, або воді й розтерте насіння прикладають до наривів і шкіри, ураженої запальними процесами. Як косметичний засіб (для обмивання обличчя) використовують настій або відвар квіток.

ПРОТИПОКАЗАНО вживати боби при подагрі, гострих нефритах, загостренні запальних процесів шлунка і кишечника, при хронічній недостатності кровообігу, при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.[джерело?]

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

Посилання ред.