Бібопс, Бі-боп, або просто боп (англ. bebop) — джазовий стиль, що розвинувся на початку 1940-х. Він відкриває період сучасного джазу і докорінно відрізняється від попередніх стилів. Для бібопу характерне унісонне проведення теми на початку і в кінці п'єси. Як теми для імпровізацій використовувались популярні пісні 1920-30-х років, вірніше їхні гармонічні схеми, на які нашаровувались нові мелодії.

Пізніше почали створювати оригінальні композиції. Їхні мелодії відзначалися складними фігураціями, стрибками, незвичним ритмічним поділом та акцентуванням. Сольні імпровізації характеризуються бурхливим, дещо нервовим фразуванням, складними технічними пасажами, сухим штриховим малюнком і безперервним веденням мелодії при переході від одного голосу до іншого. Гармонія ґрунтується на альтерованих акордах та політональних структурах.

На відміну від попередніх стилів в бібопі змінились функції інструментів ритмічної групи, які поряд з духовими стали повноправними солістами ансамблю. Докорінно змінилась і роль ударних інструментів. Якщо в традиційному джазі і свінгу носієм ритму був великий барабан, то в бібопі основну ритмо-ударну роль виконують тарілки, а пізніше гай-гет. Том-том, великий і малий барабани використовуються для акцентування окремих звуків і фраз імпровізації соліста.

Бібоп як стиль почався з записів на платівки, що їх здійснив ансамбль Чарлі Паркера — Діззі Гіллеспі на початку 1945, а склад цього колективу (саксофон, труба і ритмічна група) став характерним для цього стилю. Значний внесок в формування нового джазового мислення внесли саксофоніст Джон Колтрейн, піаніст Телоніус Монк, трубач Майлс Девіс.

Бібоп є основною течією джазу від другої половини 20 століття.

ВідеоРедагувати

ДжерелоРедагувати

  • І.Гобарт, І.Вассербергер. Основи джазової імпровізації (переклад зі словацької) / К., «Музична Україна» 1980

ЛітератураРедагувати

  • Журба В. Cтиль bebop в джазовій музичній культурі сша 1940 – першої половини 1950-х років : дис. канд. мист. 026.00.01 теорія та історія культури / КНУКіМ. Київ, 2021. 262 с.
  • Berendt, Joachim E. The Jazz Book: From Ragtime to Fusion and Beyond. Trans. Bredigkeit, H. and B. with Dan Morgenstern. Westport, CT: Lawrence Hill & Co., 1975.
  • Deveaux, Scott. The Birth of Bebop: A Social and Musical History. Berkeley: University of California Press, 1999.
  • Giddins, Gary. Celebrating Bird: The Triumph of Charlie Parker. New York City: Morrow, 1987.
  • Gioia, Ted. The History of Jazz. Oxford, New York: Oxford University Press, 1997.
  • Gitler, Ira. Swing to Bop: An Oral History of the Transition of Jazz in the 1940s. Oxford: Oxford University Press, 1987.
  • Rosenthal, David. Hard bop: Jazz and Black Music, 1955–1965. New York: Oxford University Press, 1992.
  • Tirro, Frank. "The Silent Theme Tradition in Jazz". The Musical Quarterly 53, no. 3 (July 1967): 313–34.