Відкрити головне меню

МорфологіяРедагувати

 
Квітка бібліса гігантського
 
Насіння бібліса гігантського (збільшення у 40 разів)

Найбільший вид роду бібліс, який може досягати 70 см заввишки. Забарвлення квіток варіює від гарного темно-рожевого до лілово-блакитного. Вузькі листя рослини суцільно вкриті липкими волосками і залозками; підраховано, що на одному кущику — до 300 тис. волосків і 2 млн залозок. Залозки виділяють сік, що допомагає перетравлювати жертву. Гілочки і листя рослини утворюють щільну липку перешкоду для комах. Іноді жертвами Бібліса стають равлики та жаби. Про нього ходили і продовжують поширюватися чутки як про рослину-людожера.

Ареал та екологіяРедагувати

Поширений цей вид в Західній Австралії, на схід від міста Перт, на кількох низинних ділянках, а також на піщаній рівнині в межиріччі Мур-Рівер і Енеабба. Для цих районів характерний середземноморський тип клімату з холодними вологими зимами і жаркими сухими літніми періодами. Коли болота, в яких вони мешкають, пересихають в літні місяці, рослини йдуть на період спокою, але з початком дощів восени вони знову відростають.

ВикористанняРедагувати

Страждає від колекціонування любителями-садівниками. Щорічний попит на світовому ринку на бібліс гігантський зростає. Місцеві жителі використовували листя замість клею.

ОхоронаРедагувати

Бібліс гігантський входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи на межі зникнення (CR).

Місця знаходження цієї рослини охороняються в національному парку Мур-Рівер.

Бібліс гігантський, як й всі інші види Біблісових входять до списку СІТЕС.[1]

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Green, J. W. 1985. Census of the vascular plants of Western Australia. (L WAust)
  • Hnatiuk, R. J. 1990. Census of Australian vascular plants. Australian Flora and Fauna Series No. 11. (L Aust)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard)
  • Marchant, N. G. et al. 1987. Flora of the Perth Region. (F Perth)

ДжерелаРедагувати