Біберович Іван

український актор

Іва́н Біберо́вич (21 серпня 1854 — 15 листопада 1920, м. Коломия, похований у Коломиї) — український актор, режисер, перекладач драматичних творів і директор українського театру в Галичині. Чоловік Іванни Біберовичевої, батько Ярослава Біберовича і Володислава Біберовича.

Біберович Іван
Біберович Іван.jpg
Народився 21 серпня 1854(1854-08-21)
Коломия
Помер 15 листопада 1920(1920-11-15) (66 років)
Коломия
Національність українець
Громадянство Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Flag of Ukraine.svg ЗУНР
Flag of Ukraine.svg УНР
Діяльність актор
Нагороди та премії

ЖиттєписРедагувати

1872 вступив до приватної театральної трупи А. Моленцького, полишивши навчання у Тернопільській гімназії. 1874  перейшов до трупи Руського народного театру товариства «Руська бесіда». 1879 одружився з акторкою цього театру Іванною Біберович і 1880 разом з нею перейшов до приватної трупи Омеляна Бачинського. 1881 повернувся до Руського народного театру товариства «Руська бесіда», а упродовж 1882—1892 був директором цього театру. Роки його керівництва театром (разом з режисером І. Гриневецьким) С. Чарнецький назвав «золотим віком» галицько-українського театру, оскільки  тоді репертуар трупи було збагачено найкращими творами української і світової драматургії.

Як актор відзначався в ролях лірико-драматичного плану: Петро («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Гриць («Ой не ходи, Грицю…» М. Старицького), Борис («Гроза» О. Островського), Андрій («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького. Також успішно виконував героїчні ролі в історичних трагедіях: Антось Ревізорчук («Верховинці» Ю. Коженьовського, Назар Стодоля («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Федько Острозький («Федько Острозький» Ом. Огоновського), князь Олег («Олег Святославич Овруцький» К. Устияновича), князь Ярополк («Ярополк Перший  Святославич, великий князь київський» К. Устияновича).

Після переїзду 1894 на постійне проживання в м. Коломию працював урядником у «Касі ощадності» і був режисером місцевих аматорських театральних гуртків «Першого літературно-драматичного товариства імені Г. Квітки-Основ'яненка», «Руського жіночого кружка у Коломиї», «Українського педагогічного товариства», аматорського польсько-українського «Народного театру».

ДжерелаРедагувати

1.        Волошинський Б. Родина Біберовичів. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2021. 192 с.

2.        Пилипчук Р. Історія українського театру (від витоків до кінця ХІХ ст.) Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка, 2019. 356 с. + 32 с. іл.

3.         Чарнецький С. Історія українського театру в Галичині. Нариси, статті, матеріали, світлини. Львів: Літопис, 2014. 584 с. + 106 с. ілюстр.