Бєлєвцев Яків Миколайович
Я́ків Микола́йович Бєлє́вцев (7 квітня 1912, Орєхово — 29 серпня 1994, Київ[2]) — український радянський геолог, чл.-кор. АН УРСР.
| Бєлєвцев Яків Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
7 (20) квітня 1912 Оріхово, Землянський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
29 серпня 1994[1] (82 роки) Київ, Україна[1] |
| Країна |
 Російська імперія СРСР Україна |
| Діяльність | геолог |
| Галузь | геологія |
| Alma mater | Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (1937) |
| Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] (1952) |
| Вчене звання | професор |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
        |
Біографія ред.
Народився в с. Орєхові Касторенського району Курської області
Після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту (1937) протягом 1.6 років працював у виробничих геологічних установах.
З 1952 — доктор геол.-мінералогіч. наук.
З 1953 року Бєлєвцев — професор Київського університету, завідувач відділу Інституту геологічних наук АН УРСР.
Праці ред.
Основні роботи присвячені геології та генезису залізних руд Криворізького басейну, питанням розвідування рудних родовищ докембрійського віку.
Бєлєвцевом опубліковані 54 роботи, з них 4 монографії.
Відзнаки і нагороди ред.
Бєлєвцев нагороджений орденом Леніна та іншими орденами і медалями.
Лауреат Сталінської премії (1951).
Примітки ред.
- ↑ а б в г Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ Велика російська енциклопедія. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.