Бельов

населений пункт у Росії
(Перенаправлено з Бєлєв)

Бельо́в[1], також Бєльо́в (рос. Белёв; написання до 1918 року: Бѣлевъ) — місто (з 1437) в Росії, адміністративний центр Бельовського району Тульської області.

Місто
Бельов
Белёв

Герб
Герб

Координати 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000000002777227336991928° пн. ш. 36.13333333336077402009323123° сх. д. / 53.80000000002777227336991928; 36.13333333336077402009323123Координати: 53°48′00″ пн. ш. 36°08′00″ сх. д. / 53.80000000002777227336991928° пн. ш. 36.13333333336077402009323123° сх. д. / 53.80000000002777227336991928; 36.13333333336077402009323123

Країна  Росія
Регіон Тульська область
Муніципальний район Бельовський район
Перша згадка 1147
Місто з 1777
Площа 8,58 км²
Висота центру 165 м
Водойма Ока (лівий берег[d])
Населення 13 180  (2018)
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 48742
Поштовий індекс 301530
Код ЗКАТУ 70 206 501
GeoNames 578091
Бельов. Карта розташування: Росія
Бельов
Бельов
Бельов (Росія)
Бельов. Карта розташування: Тульська область
Бельов
Бельов
Бельов (Тульська область)
Мапа

Географія ред.

Місто розташоване на лівому березі Оки, за 120 км від Тули.

Історія ред.

Вперше місто згадується, як і Москва, в літописі за 1147 рік. У XIV столітті місто потрапило під владу Великого князівства Литовського. З кінця XIV — початку XV століть до 1558 року був центром удільного Бельовського князівства[2]. За деякими даними, князівство випускало власні монети[3].

У 1437 році біля Бельова відбулася битва між татарським військом під командуванням хана Улу-Мухаммеда і литовським військом, у якій литовці зазнали нищівної поразки. Оскільки ті роки Бельов належав Великому князівству Литовському, Улу-Мухаммед, захопивши Бельов, намагався продемонструвати лояльність московському великому князю і пропонував союз. Але князь не міг піти на конфлікт з Литвою і був змушений відкинути пропозицію хана. Напади і грабежі кримських татар в Бельові відбулися також в 1512 і 1544 роках. У 1536 році напад було успішно відбито неподалік від міста під селом Темрянь воєводою Семеном Льовшиним — предком Василя Льовшина.

З другої половини XVI століття фортеця Бельов входила в Засічну межу на південних околицях Росії. Іван Грозний особисто приїжджав оглядати рубежі і побував у Бельовській фортеці і Спасо-Преображенському монастирі (зведеному удільними князями за часів литовського панування). Бельов увійшов також до числа так званих «опричних» міст. Пізніше Бельовська фортеця входила до Української лінії, штаб-квартира Українського Корпусу.

У Бєльові вже в XVII столітті був проведений водопровід з дерев'яними трубами[2].

У 1777 році Бельов став повітовим містом Бельовського повіту Тульського намісництва (з 1796 року — Тульської губернії).

У 1888 році великий промисловець і купець Амвросій Прохоров відкрив у Бельові виробництво листкової бельовської («прохоровської») пастили.

Археологія ред.

За Бельовим названо бельовську археологічну культуру новокам'яної доби у горішньому Пооччі.

Зв'язки з Україною ред.

З 1558 по 1561 рік удільним власником міста Бєльов був майбутній гетьман України Дмитро Вишневецький (Байда).

Населення ред.

Населення міста, станом на 2018 рік, — 13 180 осіб.

1856 1897 1913 1926 1931 1939 1959 1967 1970 1979 1989 2000 2005 2010 2016 2017 2018

7 700

9 600

11 700

12 800

13 900

17 602

17 153

17 000

17 733

17 971

18 345

17 200

15 300

13 918

13 461

13 362

13 180

Пероналії ред.

Примітки ред.

  1. Бельов. lcorp.ulif.org.ua. Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 серпня 2018. 
  2. а б Пухов В. А. Древнерусские малые города. — ISBN 978-5-89668-150-2.
  3. Белёв: историческая справка. vbeleve.ru [Архівовано 2011-05-07 у Wayback Machine.]

Джерела ред.