Олександр Борисович Бєлявський (рос. Александр Борисович Белявский; 6 травня 1932, Москва, Російська РФСР — 8 вересня 2012, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації (2003)[1]. Знявся більше ніж у 100 кінофільмах і телесеріалах, найбільш відомими з яких стали «Чотири танкісти і собака», «Кабачок «13 стільців»», «Іронія долі, або З легкою парою!» і «Місце зустрічі змінити не можна».

Бєлявський Олександр Борисович
Белявский Александр Борисович
Зображення
Зображення
Дата народження 6 травня 1932(1932-05-06)
Місце народження Москва, РРФСР
Дата смерті 8 вересня 2012(2012-09-08) (80 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Кузьмінське кладовище
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater State University of Non-Ferrous Metals and Goldd (1955) і Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1961)
Професія актор
Кар'єра 19572008
Нагороди
заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації Заслужений діяч культури Польщі
IMDb ID 0069759

Біографія ред.

Народився 6 травня 1932 року в родині Бориса Мойсейовича і Любові Олександрівни Бєлявських[2].

Закінчив геологорозвідувальний факультет Московського інституту кольорових металів і золота в 1955 році. Після захисту диплома в 1955 році відправився на роботу в місто Іркутськ, в Східно-Сибірське геологічне управління («Сосновгеологія»). У Іркутську Олександр Бєлявський вперше вийшов на сцену самодіяльного театру[3]. Потім у 1957 році поступив в театральне училище ім. Б. Щукіна (курс Володимира Етуша)[4] який закінчив у 1961 році.

Актор Театру Сатири (1961—1964), театру ім. К. С. Станіславського (1964—1966), театру-студії кіноактора (з 1966 року). Володів виграшною мужньою фактурою, високим зростом, стрункою фігурою. За характером артистичного таланту і фактури був схильний втілювати негативні характери.

Був першим ведучим знаменитого у 1960-70-их роках телевізійного «Кабачка 13 стільців». Брав участь у телепрограмі «Білий папуга». Був одним із провідних акторів дубляжу кінофільмів в 1980-і роки, в тому числі став російським голосом британського коміка Бенні Хілла.

Був двічі одружений. Трагічно склалася його сімейне життя з першою дружиною. Молодший син потонув у річці, бувши дитиною, після чого був узятий на виховання хлопчик з дитячого будинку. У міру дорослішання він дізнався від «доброзичливців» про те, що є нерідною дитиною артиста, і став віддалятися від сім'ї. Результат плачевний: він випав з вікна і загинув. Від першого і другого шлюбів у Бєлявського народилися дві дочки (друга з'явилася на світ 28 серпня 2003 року[5], за три з лишком місяці до інсульту артиста[6]).

4 грудня 2003 року переніс важкий інсульт, перебував на інвалідності. Загинув 8 вересня 2012 року у віці 80 років у Москві. Тіло актора було знайдено біля його будинку. За версією слідства, Бєлявський скоїв самогубство, за іншою версією, актор випав із вікна під'їзду п'ятого поверху через проблеми з серцем. Тростину актора було знайдено на п'ятому поверсі, хоча сам він жив на третьому. 12 вересня 2012 року тіло Олександра Бєлявського кремували, а урну з прахом поховали в родинній могилі на Кузьмінському кладовищі (ділянка № 62а).

Нагороди та відзнаки ред.

Фільмографія ред.

Озвучення мультфільмів ред.

Озвучення та дублювання фільмів ред.

Примітки ред.

  1. Нагороджений указом президента Росії № 1379 від 22 листопада 2003 року. Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.
  2. Олександр Бєлявський [Архівовано 24 липня 2013 у Wayback Machine.] на сайті kino-teatr.ru
  3. Актор Олександр Білявський. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.
  4. Олександр Борисович Бєлявський. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.
  5. Олександр Бєлявський на сайті Eternaltown.com.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.
  6. «Аргументи тижня»: Народний артист Росії Олександр Бєлявський випав з вікна багатоповерхівки випадково. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.

Посилання ред.