Відкрити головне меню

Бєлохвостик Валентин Сергійович

Валентин Бєлохвостик (біл. Валянцін Белахвосьцік; нар. 6 вересня 1934, Богушевичі, Березинський район, Мінська область, БРСР — пом. 10 червня 2003, Мінськ, Білорусь) — радянський білоруський актор, Лауреат Державної премії БРСР (1989), Народний артист Республіки Білорусь (1994).

Валентин Бєлохвостик
біл. Валянцін Белахвосьцік
Ім'я при народженні Валентин Сергійович Бєлохвостик
Народився 6 вересня 1934(1934-09-06)
Березинський район, Білоруська РСР, СРСР
Помер 10 червня 2003(2003-06-10) (68 років)
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Діяльність актор
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Діти Зоя Бєлохвостикd

ЖиттєписРедагувати

У 1958 році закінчив студію Білоруського театру імені Янки Купали, в 1965 році — Московський державний інститут театрального мистецтва.

Працював у Національному академічному театрі імені Янки Купали.

Особисте життяРедагувати

Був одружений на Ользі Глєбовій. У подружжя було двоє доньок: Зоя та Надія.

ФільмографіяРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1992 ф «Білі вбрання» Белые одежды Жуков
1988 ф «Державний кордон. Солоний вітер» Государственная граница. Солёный ветер Носков
1986 ф «Знак біди» Знак беды комісар
1985 ф «Мамо, я живий» Мама, я жив Прокіп Малокурний
1982 мф «Лисиця, ведмідь та мужик» Лиса, медведь и мужик озвучення
1982 ф «Стратити не представляється можливим» Казнить не представляется возможным Гордієнко
1978 ф «Розклад на післязавтра» Расписание на послезавтра вітчим Віктора
1978 ф «Бачу ціль» Вижу цель полковник Федотов[1]
1977 ф «Право на любов» Право на любовь Задорнов[2]
1977 ф «Чорна береза» Чёрная берёза Іван Климов
1975 ф «Вовча зграя» Волчья стая Кулєш, партизан
1974 ф «Дума про Ковпака» Семен Васильович Руднєв, комісар
1974 ф «Бронзовий птах» Бронзовая птица голова сільради
1974 ф «Останнє літо дитинства» Последнее лето детства tgspjlbxyf hjkm
1972 ф «Завтра буде пізно» Завтра будет поздно… Іван Васильович, командир загону
1971 ф «Вчора, нині та завжди» Вчера, сегодня и всегда Семен Карабанов, директор дитячого будинку
1963 ф «Оптимістична трагедія» Оптимистическая трагедия Ведучий

ЛітератураРедагувати

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 386.
  • Республика Беларусь: Энциклопедия: В 6 т / Г. П. Пашков;. — Минск : «Беларуская Энцыклапедыя» iмя Петруся Броўкi, 2006. — Т. 2. — 912 с. — ISBN 978-985-11-0371-3.

ПриміткиРедагувати

  1. Бачу ціль «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка»
  2. Право на любов «КINO-КОЛО»