Бєлих Анатолій Іванович

Бєли́х Анато́лій Іва́нович (нар. 19 жовтня 1930, Луганове, СРСР — пом. 9 травня 2009, Рівне, Україна) — радянський військовик, полковник, начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії (1974–1976) та 38-ї загальновійськової армії (1979–1982).

Бєлих Анатолій Іванович
Полковник
Загальна інформація
Народження	19 жовтня 1930(1930-10-19) Луганове, СРСР
Смерть	9 травня 2009(2009-05-09) (78 років) Рівне, Україна
Поховання	Рівне
Громадянство	СРСР
Військова служба
Роки служби	1952–1982
Приналежність	СРСР
Рід військ	Війська зв'язку
Командування
1979 — 1982 Начальник військ зв'язку 38-ї загальновійськової армії 1974 — 1976 Начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії 1970 — 1974 Командир 55-го опз Прикарпатського ВО
Нагороди та відзнаки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Життєпис

Анатолій Бєлих народився у селищі Луганове Кіровської області в родині селян. В 1952 році закінчив Рязанське піхотне училище. Проходив службу в Прикордонних військах МВС Прибалтійського та Ленінградського військових округів, обіймаючи посади командира взводу маневрової групи, командира автомобільного взводу та ад'ютанта начальника військ МВС управління Прикордонних військ МВС Ленінградського військового округу.

З вересня 1954 по липень 1958 року навчався у військовій академії зв'язку ім. С. М. Будьонного в Ленінграді. З липня 1964 по серпень 1970 року перебував у розташуванні Групи радянських військ у Німеччині на посадах начальника штабу — заступника командира окремого батальйону зв'язку та начальника штабу — заступника командира окремого полку зв'язку.

З серпня 1970 року — командир 55-го окремого полку зв'язку Прикарпатського військового округу. У квітні 1974 року був призначений начальником військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії.

З квітня 1976 по вересень 1979 року — військовий радник при начальнику зв'язку Монгольської Народної Армії. Після повернення з Монголії обіймав посаду начальника військ зв'язку 38-ї загальновійськової армії Прикарпатського військового округу. З лав Радянської армії звільнився у 1982 році, після чого аж до 1993 року працював інструктором в Рівненському ДТСААФ, а за тим методистом з допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання Рівненського обласного інституту вдосконалення вчителів.

Помер Анатолій Бєлих 9 травня 2009 року. Похований в Рівному.

Нагороди

• Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) I ст.
• Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) II ст.
• Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) III ст.
• Медаль «Дружба» (МНР)

Посилання

• Начальники військ зв'язку армії. Неофіційний сайт 13-ї армії. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.