Бушковичі
Бушковичі (пол. Buszkowice) — село в Польщі, у гміні Журавиця Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Через село проходить залізниця. Населення — 848 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°48′11″ пн. ш. 22°48′11″ сх. д. / 49.80333333002777607° пн. ш. 22.80333333002777962° сх. д.Координати: 49°48′11″ пн. ш. 22°48′11″ сх. д. / 49.80333333002777607° пн. ш. 22.80333333002777962° сх. д.
|
Географія ред.
Село розташоване на лівому березі річки Сян, за 3 км на південь від Журавиці і за 4 км на північний схід від Перемишля. Населення Бушковичів — 830 осіб.
Історія ред.
Перша згадка про Бушковичі є у грамоті Яська Кміта від 23 лютого 1369 року.[2]
Українці — мешканці села були насильно виселені під час так званої операції «Вісла».
Власником маєтку в селі був, зокрема, князь Адам Сапіга.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Пам'ятки ред.
- Церква Покрову Богородиці
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Ореста Синенька — громадська діячка, автор книг, Почесна член «Союзу Українок».[3]
- Шумелда Яків — український політичний і культурний діяч, політолог, правник, економіст.
- Грабовський Мирослав Васильович — український радянський діяч.
- Партеній Павлик — ієромонах-василіянин архимандрії св. Ніла в Гроттаферраті, доктор філософії, мистецтвознавець, іконописець, реставратор, історик Церкви.
- Сергій Фединяк — український церковний діяч, священик УГКЦ, василіянин, письменник, перекладач творів святого Василія Великого, педагог.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 417 | 78 | 298 | 41 |
| Жінки | 431 | 79 | 246 | 106 |
| Разом | 848 | 157 | 544 | 147 |
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Олег Купчинський. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. — с. 342—343. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- ↑ Сеник А., Яворський Г. Синенька Ореста Петрівна // // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 257. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Синенька О. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — ISBN 966-528-174-7.
- Buszkowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 482. (пол.) — S. 482. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |