Бучацькі ГЕС
У місті Бучачі якийсь час діяли водночас 2 ГЕС: одна називалася міською (вважалася комунальною), інша — «на Топольках», яка після відновлення діє й нині.
Діюча ред.
| Бучацька ГЕС | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Україна |
| Річка | Стрипа |
| Початок будівництва | ? |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Мапа | |
 Бучацькі ГЕС у Вікісховищі | |
Бучацька ГЕС «Топольки» — мала гідроелектростанція, яка працює на воді, що тече підвідним каналом від річки Стрипи. Розташована в межах міста Бучача по вулиці Тараса Шевченка неподалік центру. Електроенергію виробляють дві турбіни, які приводить у рух вода з підвідного каналу.
Відомості ред.
Час створення невідомий. Для ГЕС використали приміщення колишнього млина дідичів міста Потоцьких. Відновлена (чи створена) в радянські ГЕС знову виробила струм 1952 року, працювала до 1972 року.[1]
Проєкт відновлення ГЕС, потужність якої мала скласти 400 кВт, у 2002 році обласне управління скерувало в Держкомітет енергозбереження.[2]
Відновила діяльність у 2003,[3] 2009 року. Відновленню роботи сприяв ігумен Бучацького монастиря о. Іван Теодозій Майкович ЧСВВ[4][5]. Загальна потужність — 280 кВт[6].
Стала об'єктом дослідження.[7]
Непрацююча ред.
Розташовується вище по течії Стрипи перед «Чорним» мостом. На адміністративній частині будівлі ГЕС збереглася дата 1936. Роботи з відновлення роботи діяльності міської електростанції проводили, зокрема, в 1948 році (керівник — директор Микола Піменов). Після завершення робіт електроенергія, яку виробляла ГЕС, мала забезпечити освітлення міста, забезпечити роботу підприємств міста, також потреби сіл Нагірянка, Підзамочок, Підлісся.[8]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач. Фотопутівник. — Тернопіль : ВАТ «Збруч», 2010. — іл. — С. 27.
- ↑ Береги свободи слова… — С. 203.
- ↑ Мерії Бучача — ратушу[недоступне посилання з серпня 2019].
- ↑ Тракало В., Чорній О. Майже двадцять років о. Іван Майкович був ігуменом монастиря отців Василіян // «Нова доба». — 2015 — № 17 (24 квіт.). — С. 4.
- ↑ Зміна клімату в Тернопільській області (регіональна доповідь). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Електростанція для блага Божих створінь. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Дослідження впливу Бучацької ГЕС на режими роботи підстанцій та розподільних мереж. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- ↑ Бровко В. На ремонті міської електростанції // Нова зірка. — Бучач. — 1948. — № 73 (29 серп.). — С. 2.
Джерела ред.
- Інтервальна модель для прогнозування потужності малої гідроелектростанції «Топольки» [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.].
- Реєстр об'єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії // Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
- Через 30 років відновлено Топольківську ГЕС // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 224—225. — ISBN 978-966-528-289-1.
Посилання ред.
- Бучацька ГЕС
- Мерії Бучача — ратушу [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Визначні особистості енергетики краю [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
_-_The_Noun_Project.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про електростанцію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Тернопільську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з енергетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |