Бухтарминська ГЕС
Бухтарминська гідроелектростанція — ГЕС на річці Іртиш, нижче гирла річки Бухтарма поблизу міста Серебрянськ, Східноказахстанська область, Казахстан. Входить до Іртишського каскаду ГЕС.
| Бухтарминська ГЕС | |
|---|---|
 Вид на греблю | |
| 49°39′39″ пн. ш. 83°20′52″ сх. д. / 49.66111111002777534° пн. ш. 83.34777778002778348° сх. д.Координати: 49°39′39″ пн. ш. 83°20′52″ сх. д. / 49.66111111002777534° пн. ш. 83.34777778002778348° сх. д. | |
| Країна |
 Казахстан |
| Адмінодиниця | Східноказахстанська область |
| Стан | діюча |
| Річка | Іртиш |
| Каскад | Іртишський |
| Початок будівництва | 1953 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1960/1966 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 738 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2,6 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблева |
| Розрахований напір | 61,0 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | радіально-осьові |
| Кількість та марка турбін | 9хРО 70/0937-В410 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 9хСВБ-850/190-48 |
| Потужність гідроагрегатів | 9х75 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна водоскидна |
| Висота греблі | 87 м |
| Довжина греблі | 430 м м |
| Шлюз | є |
| ЛЕП | 220 і 110 кв |
| Власник | Казцинк |
  Бухтарминська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Загальні відомості ред.
ГЕС побудована за греблевим типом. Склад споруд ГЕС:
- правобережна бетонна дамба максимальною висотою 80 м;
- руслова бетонна дамба максимальною висотою 87 м з одним поверхневим водозливним прольотом * довжиною 18 м;
- пригреблева будівля ГЕС довжиною 212 м;
- чотирикамерний однонитковий судноплавний шлюз.
Гідроелектростанція спроектована інститутом «Ленгідропроект».
Потужність ГЕС до реконструкції становила 675 МВт, після реконструкції 2010р. — 738 МВт [1][2], середньорічне вироблення 2,6 млрд кВт · год [3]. ГЕС здійснює покриття пікових навантажень в енергосистемі Казахстану. У будівлі ГЕС встановлено 9 гідроагрегатів з радіально-осьовими турбінами РВ 70/0937-В410, працюючими при напорі 61 м, і генераторами СВБ-850/190-48 потужністю по 75 МВт. Виробник турбін — Ленінградський металевий завод, генераторів — новосибірське підприємство «Елсіб». До реконструкції, на станції стояли радіально-осьові турбіни РО-211-ВМ-410 і діагональна турбіна Д45-5-ВМ-435 (станційний номер 7). Один з гідроагрегатів обладнаний експериментальною спіральною камерою з подвійним підведенням води. Напірні споруди ГЕС довжиною 430 м утворюють велике Бухтармінське водосховище, що має у своєму складі озеро Зайсан.
Історія будівництва та експлуатації ред.
Будівництво ГЕС почалося в 1953 році, перший агрегат пущений в 1960 році, на повну потужність станція введена в 1966 році. Після спорудження греблі утворився підпір висотою 67 м, який поширився по Чорному Іртишу на 100 км, в результаті чого рівень озера Зайсан піднявся на 7 м, площа озера збільшилася в 3 рази і воно стало частиною Бухтарминського водосховища.
Спочатку на ГЕС були встановлені турбіни потужністю по 75 МВт, в тому числі, вперше в СРСР, була встановлена експериментальна діагональна гідротурбіна (пізніше турбіни цього типу були встановлені також на Зейській і Колимській ГЕС). З 1960 року станція входила до складу «Алтайенерго», з 1996 року — до складу АТ «Бухтармінська ГЕС», що входить до державного холдингу «Самрук».[4] З 1997 року станція передана в довгострокову концесію АТ «Казцинк», яке і здійснює управління станцією.
На ГЕС здійснена масштабна програма технічного переозброєння та реконструкції. Зокрема, в 2001-2010 роках були замінені робочі колеса гідротурбін і реконструйовані гідрогенератори, що дозволило збільшити потужність станції до 738 МВт[5][6].
Примітки ред.
- ↑ «Казцинк» ввел в эксплуатацию 100 километровую ЛЭП. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 жовтня 2013.
- ↑ Силовые машины, с.3 На Бухтарминской ГЭС введён в эксплуатацию последний, девятый по счёту гидроагрегат (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
- ↑ http://kgen.gov.kz/documents/analytics/reports/obl_vko/K-7233722-E/K-7233722-E.ppt [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Бухтарминская ГЭС]
- ↑ Акционерам - Архив. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
- ↑ Второе дыхание ГЭС. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Ресурси Інтернету ред.
- Бухтарминской ГЭС на сайте АО «Казцинк» [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Описание Бухтарминской ГЭС на сайте института Ленгидропроект[недоступне посилання з лютого 2019]
- АО «Казцинк»
- Фотографии Бухтарминской ГЭС