Відкрити головне меню

Микола Григорович Бутович
Бутович Микола.jpg
Бутович Микола Григорович
Народився 1 грудня 1895(1895-12-01)
c. Петрівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія
Помер 21 грудня 1961(1961-12-21) (66 років)
Гакенсек, штат Нью-Джерсі, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Національність українець
Діяльність декоративна графіка, ілюстрації, карикатури, мемуари, епіграми
Відомий завдяки живописець, графік, мемуарист
Військове звання ад'ютант штабу 1-ї Сірої дивізії

Мико́ла Григо́рович Буто́вич (псевд.: Бутумбас) (1 грудня 1895, Петрівка Гадяцького повіту Полтавської губернії, нині Полтавської області — 21 грудня 1961, Гакенсак, штат Нью-Джерсі, США) — український живописець і графік, майстер декоративної графіки, ілюстрації, карикатури; письменник-мемуарист, автор епіграм.

Під час Визвольних змагань 1917—1921 служив ад'ютантом штабу 1-ї козацької дивізії Армії УНР.

ЖиттєписРедагувати

Народився на Полтавщині в давній козацькій родині.

У 1906—1913 роках навчався у Полтавському кадетському корпусі. Студіював малярство у Празі, Берліні й Ляйпциґу. Здобув художню освіту у Вищій художньо-промисловій школі у Празі. Закінчивши Ляйпцизьку Академію графічних мистецтв, поселився та працював у Львові та інших містах Західної України.

Учасник визвольних змагань, ад'ютант штабу 1-ї козацької дивізії Армії УНР. Інтернований в Польщі, звідти втік до Праги.

З 1943 року у окупованому нацистами Львові викладав у Львівській художньо-промисловій школі — разом із Костем Бульдіним, Миколою Жеваго, Михайлом Козиком та Іваном Северою.

Після Другої світової війни опинився у Західній Німеччині, звідкіля в 1948 переїхав до Америки (м. Риджфілд-Парк поблизу Нью-Йорка). Працював у сфері прикладного мистецтва, беручи участь в організованому мистецькому житті. Належав до Об'єднання Мистців Українців в Америці, брав участь у художніх виставках. Підтримував стосунки з багатьма діячами української культури і літератури.

Опублікував «Автобіографію» (Нью-Йорк, 1956), спогади «Кадетський корпус» («Вісник», 1959), «Повстання проти гетьмана (Сіра дивізія)» («Вісник», 1959) та ін. Починаючи з 1930-х років і до смерті писав епіграми. Опублікувати їх окремим виданням вдалося лише 1995 року в Києві під назвою «Епіграми Бутумбаса». В них створив сатирично-іронічні образи багатьох українських письменників, акторів, скульпторів, видавців (Василя Барки, Оксани Лятуринської, Олександра Олеся, Євгена Маланюка, Олени Теліги, Олега Ольжича та ін.). Автор спогадів «Формування Сірої Дивізії у Володимирі-Волинському».


Помер 21 грудня 1961 року у США. Похований на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

ТворчістьРедагувати

1924 року випустив альбом дереворитів, у якому зобразив персонажі української демонології. У міжвоєнний період оформлював книжкові видання, присвячені насамперед фольклорно-демонологічним сюжетам. Витоки його мистецького стилю пов'язані з творчістю Івана Котляревського та Миколи Гоголя.

Часто влаштовував власні мистецькі виставки своїх праць: тематика картин переважно зображує гумористичні сцени з козацького життя та українського побуту, з української демонології та міфології. Його досі не видані ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського зберігаються в архівх УВАН в Нью-Йорку.

Автор лібрето до балету «Лада» та віршованої казки для дітей.

Автор «Автобіографії» (НьюЙорк, 1956), спогадів «Кадетський корпус» (1959), «Повстання проти гетьмана (Сіра дивізія)» (1959), збірки епіграм «Епіграми Бутумбаса» (1995, посм.).

ДжерелаРедагувати