Буткевич Максим Олександрович

український правозахисник, журналіст

Буткевич Максим Олександрович (*16 липня 1977(19770716), Київ) — український правозахисник, журналіст, громадський діяч, військовослужбовець.

Буткевич Максим Олександрович
Народився 16 липня 1977(1977-07-16) (46 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність журналіст, правозахисник, громадський активіст
Alma mater філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Університет Сассексу і Український гуманітарний ліцей
Учасник російське вторгнення в Україну (з 2022)
Посада співзасновникd, співзасновникd і співзасновникd
Нагороди

Початок біографії, освіта ред.

Народився в Києві в інтелігентній родині. З дитинства мріяв бути космонавтом, але лікарі виявили проблеми з серцем[1]. Закінчивши загальноосвітню школу, навчався в Українському гуманітарному ліцеї[2].

Вступив на факультет філософії КНУ ім. Шевченка, який закінчив зі ступенем спеціаліста з філософії (спеціалізація — соціальна філософія та філософія історії)[3]. З 1998 по 1999 Максим працював методистом кафедри культурології та археології Національного університету «Києво-Могилянська Академія»[4].

Під час здобуття освіти закінчив військову кафедру, отримав звання лейтенанта запасу[5].

Згодом навчався в Університеті Сассексу (Брайтон, Велика Британія), де здобув ступінь магістра мистецтв з антропології (спеціалізація — антропологія розвитку і соціальної трансформації)[3].

Журналістська діяльність ред.

Шлях журналіста в кар'єрі Максима розпочався у 1999 році на позиції кореспондента/редактора відділу міжнародної інформації телеканалу СТБ. Потому (2001) він перейшов до відділу міжнародних новин ТСН на телеканалі «1+1»[4].

З 2003 року Буткевич у Великій Британії — працює продюсером/журналістом Української Секції Всесвітньої служби BBC в Лондоні. По закінченні 18-місячного контракту залишився журналістом-фрілансером для місцевих інформаційних веб-сайтів, радіостанцій[4].

2006 року повертається до України, стає журналістом відділу міжнародної інформації ТСН, а наступного року — спеціальним кореспондентом міжнародного відділу «НІС» (телеканал «Інтер»)[4].

Активізм та правозахист ред.

«Працювати у корпораціях, де над тобою ієрархія — цікаво, але мені ближчі мережі, які складаються з невеличких мобільних груп».[1]

Після BBC Буткевич на деякий час залишився в Брайтоні, де навчався в Університеті Сассексу та залучався до анархістського й антиглобалістського середовища[3][1].

У 2008 році[6] Максим Буткевич став співзасновником і співкоординатором неурядової ініціативи «Без кордонів» ГО «Центр „Соціальна дія“», що моніторить ситуацію з правами людини в Центральній Азії та інших регіонах, право на притулок та права біженців в Україні, протидію ксенофобії та расизму[7].

У проєкті «Без кордонів» Максим займався захистом біженців, переселенців і осіб без громадянства, досліджував мову ворожнечі[1].

У 2009—2012 рр. брав участь у роботі Школи професійної журналістики «Нова Україна» (поряд з І. Бекешкіною, Є. Бистрицьким, О. Богуцьким, І. Бураковським, В. В'ятровичем, О. Герасим'юк, Д. Гнапом, Д. Добродомовим, О. Духніч, Т. Качкою, С. Квітом, В. Кіпіані, М. Княжицьким, М. Козюброю, І. Коліушком, В. Куйбідою, А. Куликовим, С. Лещенком, М. Мариновичем, О. Мартиненком, Ю. Мостовою, В. Паніотто, М. Поповичем, І. Семиволосом, В. Сюмар, В. Фесенком, О. Шалайським та ін.)[3] Одночасно проводив тренінги, читав публічні лекції в Києво-Могилянській академії[8][6].

Протягом декількох років працював спеціалістом зі зв'язків з громадськістю в Управлінні Верховного Комісара ООН у справах біженців у регіоні Україна — Молдова — Білорусь[9][6]. Був радником Офісу УВКБ ООН[10][8].

2012 року разом з Тетяною Печончик та Мариною Говорухіною заснував громадську організацію «Центр інформації про права людини» (Центр прав людини ZMINA)[11][12].

2013-го став співзасновником «Громадського Радіо», де працював журналістом і ведучим два роки[9]; під час протестів на Майдані відзначився у громадських правозахисних протестних ініціативах[13][14].

З березня 2014 Буткевич залучений як координатор до «Ресурсного центру допомоги вимушеним переселенцям» — спільного проєкту громадських ініціатив, які опікуються допомогою внутрішньо переміщеним особам, і Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Метою ініціативи була допомога переселенцям з Криму і Донбасу: пов'язувати тих, хто надає житло, і тих, хто його потребує[15], надавати їжу, одяг, ліки, консультації[8].

Також він став активним учасником Комітету солідарності з заручниками Кремля, активно боровся за визволення українських політв'язнів, зокрема Геннадія Афанасьєва, Олега Сенцова, Олександра Кольченка[8].

Був членом Громадської ради при МВС (2008—2010), членом Національного комітету Amnesty International Ukraine (2007—2008), учасником / тренером Національної освітньої програми «Розуміємо права людини»[7]. До того ж модерував покази та події Docudays UA, консультував Альянс громадського здоров'я (Україна)[13].

Війна ред.

На початку широкомасштабного вторгнення Росії Буткевич став до лав захисників України. Він розмістив допис на Фейсбуці такого змісту:

«На жаль, мушу поставити свою діяльність із допомоги біженцям, гуманітарну і правозахисну активність на паузу. Думаю, зі світлини можна зрозуміти, чому […] Бувають часи, коли треба бути готовим захищати те, що важливе — я твердо вірю в це. А решта — після перемоги».[16]

Службу проходив у 210-му спеціальному окремому батальйоні «Берлінго», брав участь у звільненні Київщини[17].

Приблизно 21-24 червня 2022 року[9] командир взводу[5] Буткевич з іншими військовослужбовцями ЗСУ потрапив у полон в районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Російські пропагандисти опублікували відео допиту[18]. Згодом Міноборони РФ підтвердило, що Буткевич є військовополоненим і станом на 9 серпня знаходиться на території окупованої Луганщини[19].

   
Учасники 20-го фестивалю Docudays UA (червень 2023) закликають звільнити Максима Буткевича

Його звільненням займаються Об'єднаний центр із пошуку та звільнення полонених та друзі-правозахисники[14][9], він включений до списків на обмін[20].

10 березня 2023 Слідчий комітет Росії заявив, що «верховні суди» ЛДНР засудили Буткевича до 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за фейковим обвинуваченням у «жорстокому поводженні з мирним населенням та військовополоненими, застосуванні заборонених методів у збройному конфлікті, а також у замаху на вбивство двох осіб та навмисне пошкодження чужого майна загальнонебезпечним способом»[21][22]. Оприлюднене також відео з його «визнавальними свідченнями»[23].

Є ознаки, що вказують на катування Буткевича в СІЗО тимчасово окупованого Луганська[24].

22 серпня 2023 року Перший апеляційний суд загальної юрисдикції у Москві залишив чинними 13 років ув'язнення, але фактичний строк перебування під вартою зменшив на сім місяців. Захист розраховує на обмін. Сам Максим Буткевич був присутній на засіданні через відеозв'язок та в останньому слові висловив подяку всім, хто його підтримує[25][22].

Після апеляції Буткевича перевели до місця відбування покарання — колонії у Красному Лучі Луганської області[24][26].

Нагороди, відзнаки, підтримка ред.

Під час церемонії нагородження European Film Awards-2022 прапор з портретом Буткевича супроводжував українську команду у складі режисера Дмитра Сухолицького-Собчука та продюсерки Олександри Сорохан[29][30].

Не Берлінале-2023 представники української кіноіндустрії закликали міжнародну культурну спільноту вимагати звільнення Максима Буткевича з російського полону[31].

На відкритті 20-го ювілейного кінофестивалю Docudays UA, що проходив з 2 по 8 червня 2023 року в Києві, закликали звільнити Максима з полону[32].

Примітки ред.

  1. а б в г Максим Буткевич: “Ми маємо справу з брудними речами і, як асенізатори, вигрібаємо каналізацію держави…”. Центр прав людини ZMINA. 28 вересня 2017. Процитовано 12.12.2022.
  2. Українському гуманітарному ліцею — 25 років. Офіційний портал Києва. 3 жовтня 2016. Процитовано 15.12.2022.
  3. а б в г Викладачі, що брали участь у роботі Школи у 2009-2012 рр. Школа професійної журналістики "НОВА УКРАЇНА". Процитовано 12.12.2022.
  4. а б в г Тренінг «Расизм та ксенофобія в українському суспільстві». Gender Zed. Процитовано 12.12.2022.
  5. а б "Наш обов’язок — витягти його з полону" — рідні і колеги про правозахисника Максима Буткевича. Суспільне Новини. 4 серпня 2022. Процитовано 13.12.2022.
  6. а б в Maksym Butkevych LinkedIn
  7. а б ТРЕНИНГ "НАЦИОНАЛЬНЫЕ МЕНЬШИНСТВА И БЕЖЕНЦЫ В УКРАИНСКИХ МЕДИА: ПРЕОДОЛЕНИЕ СТЕРЕОТИПОВ И УСИЛЕНИЯ ТОЛЕРАНТНОСТИ". kiev.vgorode.ua. Процитовано 12.12.2022.
  8. а б в г Як російська пропаганда робить "нациста" з правозахисника Максима Буткевича. BBC News Україна. 16 липня 2022. Процитовано 13.12.2022.
  9. а б в г Антимілітарист, який взявся за зброю. Максим Буткевич та його шлях від правозахисника до військового. Крим.Реалії. 20 липня 2022. Процитовано 13.12.2022.
  10. https://photo.unian.ua/photo/323397-maksim-butkevich
  11. https://opendatabot.ua/c/38405259
  12. а б Полонений правозахисник Максим Буткевич отримав чеську премію “Історії несправедливості”. Центр прав людини ZMINA. 3 листопада 2022. Процитовано 13.12.2022.
  13. а б Наталя Гуменюк & Максим Буткевич. docuspace.org. Процитовано 12.12.2022.
  14. а б Засновник «Громадського радіо» Максим Буткевич потрапив у полон до росіян. Бабель. 10 липня 2022. Процитовано 12.12.2022.
  15. Правозащитник Максим Буткевич - о тумане войны и нарастающей дискриминации переселенцев с Донбасса. Детектор медіа. 18 листопада 2014. Процитовано 12.12.2022.
  16. Правозахисник Максим Буткевич пішов захищати Україну. Детектор медіа. 6 березня 2022. Процитовано 12.12.2022.
  17. Батьки українського правозахисника Максима Буткевича розповіли про його полон | FaceNews.ua: новости Украины. www.facenews.ua (укр.). 24.08.2022. Процитовано 11 березня 2023.
  18. Сдавшиеся под Горским в ЛНР украинские военные на видео Минобороны рассказали, как их бросило командование. Telegram. РИА Новости. 24 червня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)
  19. росія визнала, що утримує у полоні правозахисника Максима Буткевича. 24 канал. 24 серпня 2022. Процитовано 12.12.2022.
  20. Полоненого правозахисника Максима Буткевича засудили до 13 років за "воєнні злочини". Зараз він у списках на обмін. Суспільне. 10 березня 2023. Процитовано 11 березня 2023.
  21. Українського правозахисника Буткевича "суд" РФ засудив до 13 років. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 березня 2023.
  22. а б “Ми тут не маємо жодних новин”: під час судилища в Москві Максиму Буткевичу вдалося поспілкуватись із колегами. Що він розповів ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 22 серпня 2023. Процитовано 20 жовтня 2023.
  23. Допросы украинских военнослужащих, причастных к преступлениям в отношении мирного населения на YouTube архів
  24. а б Без права переписки. У російському полоні зник український правозахисник Максим Буткевич. BBC News Україна (укр.). 9 листопада 2023. Процитовано 10 листопада 2023.
  25. Апеляційний суд у Москві залишив чинним “вирок” правозахиснику Максиму Буткевичу, якого в полоні засудили до 13 років колонії ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 22 серпня 2023. Процитовано 20 жовтня 2023.
  26. Український правозахисник Буткевич після “вироку” окупантів перебуває в колонії на Луганщині. Українська правда (укр.). 5 грудня 2023. Процитовано 5 грудня 2023.
  27. Center for Civil Liberties. Nobel Lecture. the Nobel Prize organisation. 10 грудня 2022. Процитовано 12.12.2022.
  28. Senator Ben Cardin Presented with the 2023 Anne Frank Award for Human Dignity and Tolerance. netherlandsandyou.nl. 19-10-2023. Процитовано 20 жовтня 2023.
  29. Jesús Silva VILAS (2023). European Film Awards 2022. Dmytro Sukholytkyy-Sobchuk – Director of Pamfir (Interview) (англ.). «Cineuropa». Процитовано 11 серпня 2023.
  30.   Eurimages Co-Production Award 2022 – Producers of Ukraine (European Film Academy, 14 грудня 2022) на YouTube
  31. На Берлінале закликали звільнити Максима Буткевича з російського полону. Українська правда _Життя. 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  32. На ювілейномуі фестивалі Docudays UA закликали звільнити з полону правозахисника Максима Буткевича. Громадське радіо (укр.). 2 червня 2023. Процитовано 2 червня 2023.

Посилання ред.