Буський повіт (Белзьке воєводство)
Буська земля (пол. Ziemia Buska, лат. Terrae Buscensis) — у XVII ст. один із чотирьох повітів Белзького воєводства провінції Малопольської із повітовим центром у Буську (у XVIII ст. до Белзького, Буського, Городельського і Грабовецького повітів додали ще п'ятий — Любачівський повіт).
Організація ред.
На відміну від інших повітів воєводства мав назву «земля» (terrae Buscensis), не мав власного земського старости і підпорядковувався безпосередньо генеральному старості Руського воєводства у Львові. У другій половині XVII ст. відбулася земсько-урядова легітимізація Буської землі. У 1658 р. на Варшавському сеймі офіційно запроваджено посаду буського хорунжого, а на коронаційному сеймі 1676 р. дозволено запровадити земські уряди для усіх інших повітових офіціалістів (буські стольники, підчашії, чесники, підстолії, ловчі, мечники, скарбники і т. д.). У 1764 р. спеціальною постановою Польського сейму для розширення представництва Белзького воєводства у Сеймі Речі Посполитої у Буській землі утворено Буську каштелянію із земською посадою буського каштеляна, яка проіснувала до початку 90-х рр. XVIII ст. У 1772 р. після першого поділу Польщі земля увійшла до складу Австрійської імперії Ґабсбурґів
Господарство ред.
На 1569 р. було 255 ланів (коло 6375 га) оброблюваної землі, у 69 селах проживало 3060 селян. Налічувалось 19 млинів і 28 корчм.
Міста ред.
На 1569 р. було 3 міста:
- Буськ — 700 будинків, 3500 жителів
- Щуровичі — 77 будинків, 385 жителів
- Стремільче — 28 будинків, 140 жителів.[1]
Джерела ред.
- Коструба Т. Белз і Белзька земля від найдавніших часів до 1772 р [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк — Торонто, 1989.
- Gloger Z. Województwo Bełskie [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. (пол.)
- Niesiecki К. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopism. — Т. 1. — Lipsk, 1839.
- Janeczek A. Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo Belskie od schyłku XIV do początku XVII w. — Warszawa, 1993. (пол.)