Бурти (Звенигородський район)

село в Україні, у Шполянській міській громаді Звенигородського району Черкаської області

Бурти́ — село в Україні, у Шполянській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 623 особи. До 2020 року — адміністративний центр Буртівської сільської ради.

село Бурти
Церква в селі Бурти
Церква в селі Бурти
Церква в селі Бурти
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський
Тер. громада Шполянська міська громада
Код КАТОТТГ UA71020330020073958
Облікова картка Бурти. 
Основні дані
Засноване на початку XVIII століття
Населення 623 особи
Поштовий індекс 20610
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 49°7′41″ пн. ш. 31°26′14″ сх. д. / 49.12806° пн. ш. 31.43722° сх. д. / 49.12806; 31.43722
Середня висота
над рівнем моря
171 м
Водойми р. Нікуда
Відстань до
обласного центру
55 (фізична) км
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Цвіткове
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 20610, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Бурти, вул. 9 Травня, 9
Сільський голова Олег Іванович Волошин
Карта
Бурти. Карта розташування: Україна
Бурти
Бурти
Бурти. Карта розташування: Черкаська область
Бурти
Бурти
Мапа
Мапа

CMNS: Бурти у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Бурти розташоване за 21 км від міста Шпола та за 11 км від найближчої залізничної станції Цвіткове. В селі бере початок річка Ніку́да.

Історія

ред.

Село засноване на початку XVIII століття.

Дорога до Буртів прокладена лише від Надточаївки, яка є не найкращої якості. Буртами раніше називали великі насипи. Таких у селі налічувалось два — звідси й походить назва Бурти. У 1862 році в одному із насипів місцевий селянин викопав 25 гарматних ядер, що свідчить про те, що у стародавні часи насипи служили фортечними валами.

У XIX столітті Бурти були містечком, що належало родині Орлових. У 1829 році генерал-майор Олексій Орлов збудував тут кам'яну церкву із дзвіницею. Дзвіницю зруйнували в радянські часи, а типова класична хрестоподібна в плані будівля церкви збереглася. Богослужіння тут не проводяться, бо триває ремонт. Церква стоїть облуплена й світить голою цеглою. Частина будівлі схована під риштування.

Під час Другої світової війни 213 мешканців села воювали на фронтах, 151 з них нагороджений бойовими орденами й медалями. Під час відвоювання села у німецьких військ загинуло 85 воїнів Червоної армії, яких поховано в братській могилі.

Станом на 1971 рік у селі працювала восмирічна школа, клуб на 200 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.

У селі містилась центральна садиба колгоспу «Україна», що спеціалізувався на вирощуванні зернових культур і буряків, було розвинене тваринництво.

Станом на 2010 рік у селі проживає 560 осіб, пологовий будинок був зруйнований. Колгосп став ТОВ «Україна». Нинішній голова села — Волошин Олег Іванович, який вже вдруге займає посаду голови сільської ради.

19 лютого 2020 року, в ході децентралізації, Буртівська сільська рада об'єднана з Шполянською міською громадою Шполянського району.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шполянського району, село увійшло до складу новоутвореного Звенигородського району[1].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 926 осіб, з яких 400 чоловіків та 526 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року, в селі мешкало 895 осіб[3].

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 890 98.34%
російська 15 1.66%
Усього 905 100%

Відомі особи

ред.

За часів Тараса Шевченка Бурти було містечком Черкаського повіту Київської губернії. За спогадами Ф. Лебединцева, Тарас Шевченко ще в дитинстві їздив на базар у це містечко, коли був наймитом у священника села Кирилівки Г. Кошиця. Кілька разів Бурти згадано в повісті «Наймичка».

Уродженці села:

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.