Бурти (Звенигородський район)

Бурти́ — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області. Центр сільської ради. Розташоване за 21 км від  — міста Шпола та за 5 км від найближчої залізничної станції Цвіткове на лінії Одеса — Кишинів. Населення — 905 чоловік.

село Бурти
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський
Рада	Буртівська сільська рада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	початок 18 ст.
Населення	623
Поштовий індекс	20610
Телефонний код	+380 4741
Географічні дані
Географічні координати	49°07′41″ пн. ш. 31°26′14″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	171 м
Водойми	річка Нікуда
Відстань до обласного центру	55 (фізична) км
Відстань до районного центру	21 км
Найближча залізнична станція	Цвіткове
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Бурти, вул. 9 Травня,9
Сільський голова	Олег Іванович Волошин
Карта
Бурти
Бурти
Мапа

Географія

У селі бере початок річка Нікуда.

Історія

Село засноване на початку 18 століття.

Дорога до Буртів іде лише від Надточаївки. Вона не найкращої якості, але чотири кілометри потерпіти можна. Буртами раніше називали великі насипи. Таких в селі було два — звідси і назва Бурти. У 1862 році в одному із насипів місцевий селянин викопав 25 гарматних ядер, що свідчить про те, що в давніші часи насипи служили фортечними валами.

місцева церква

У XIX столітті Бурти були містечком, яке належало родині Орлових. У 1829 році генерал-майор Олексій Орлов збудував тут кам'яну церкву з дзвіницею. Дзвіницю зруйнували у радянські часи, а типова класицистична хрестоподібна в плані будівля церкви збереглася. Правда, не скажеш, що вона у гарному стані. Богослужіння тут не проводяться — ремонт. Церква стоїть облуплена й світить голою цеглою. Частина будівлі схована під риштування.

Під час Другої світової війни 213 мешканців села воювали на фронтах, 151 з них нагороджені бойовими орденами і медалями. Під час відвоювання села у німецьких військ загинуло 85 воїнів Червоної армії, яких поховано в братській могилі.

Станом на 1971 рік в селі працювала восмирічна школа, клуб на 200 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.

У селі містилась центральна садиба колгоспу «Україна», напрямком якого було вирощування зернових культур і буряків та тваринництво.

На 2010 рік у селі проживає 560 осіб, пологовий будинок був зруйнований. Колгосп став ТОВ «Україна», і зараз належить Товариству. Нинішній голова села — Волошин Олег Іванович, котрий вже вдруге займає посаду голови сільської ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 926 осіб, з яких 400 чоловіків та 526 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 895 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,34 %
російська	1,66 %

Відомі люди

За часів Тараса Шевченка Бурти було містечком Черкаського повіту Київської губернії. За спогадами Ф. Лебединцева, Тарас Шевченко ще у дитинстві їздив на базар у це містечко, коли був наймитом у священика села Кирилівки Г. Кошиця. Кілька разів Бурти згадано у повісті «Наймичка».

У селі народилися:

• народний артист СРСР В. С. Василько (Василько-Миляєв);
• громадський та політичний діяч, публіцист і педагог Григоріїв Никифор Якович

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
• Klaudiusz Przedrzymirski, Burty 1)., powiat czerkaski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 476. (пол.)
• Burty 1.) miasteczko nad rzeką Niekudą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 278. (пол.)