Відкрити головне меню
Повсякденний погон генерального бунчужного

Генера́льний бунчу́жний — виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих урядових посад у Гетьманській Україні 17-18 століттях, член Генеральної старшини. До обов'язків генерального бунчужного належало берегти і захищати у воєнні часи бунчук — символ гетьманської влади. Під час воєнних дій керував відділами козацького війська. Генеральний бунчужний виконував важливі доручення гетьмана, що стосувалися судових справ, дипломатичної служби. З особливого гетьманського наказу засідав у Генеральній Військовій Канцелярії або командував відділом війська. У мирних часах гетьман послуговувався ним у справах дипломатичних та судових. Уряд «гетьманського бунчужного» зустрічаємо вперше в статтях Богдана Хмельницького, за якими «на Бунчужного Гетьманського давалося 600 золотих польських» (Бантиш—Каменський «Ист. Малор. Исторіи» 1858 ст. 2). Статті Многогрішного 1669 року підписав генеральний бунчужний Лукаш Зборовський. Статті Самойловича підписав генеральний бунчужний Леонтій Полуботок.

Зміст

За ГетьманатуРедагувати

У період Гетьманату 1918 року — військове звання особи вищого командного складу у Збройних Силах Української Держави. Разом з генеральним хорунжим і генеральним обозним становив генеральну старшину.

СписокРедагувати

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї[1]:

?—1650.10.    Васько Бунчужний гетьманування Богдана Хмельницького.
1663.6.17.—1665.11.—?    Григорій Витязенко гетьманування Івана Брюховецького.
?—1701.5.—1703    Михайло Гамалія гетьманування ????.
1728.12.16.—1731    Іван Бороздна гетьманування ????.
1734.2.10.—1738.7.8    Семен Галецький гетьманування ????.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати