Відкрити головне меню

Булітко Вікторія Сергіївна

Українська акторка, співачка

Вікторія Сергіївна Булітко (Запоріжжя, Українська РСР) — українська акторка театру та кіно, співачка. Двічі лауреат професійної театральної премії «Київська пектораль»: у номінації «Найкраще виконання жіночої ролі» за роль у виставі «Минулого літа у Чулімську», а також у номінації «Найкраща музична концепція вистави». Лауреат загальнонаціональної премії «Людина року» у номінації «Нова генерація року»(2012)[2].

Вікторія Булітко
Вікторія Булітко
Вікторія Булітко
Ім'я при народженні Булітко Вікторія Сергіївна
Народилася
Запоріжжя, Українська СРР, СРСР[1]
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка театру та кіно
співачка, музикант
Alma mater Запорізький національний університет
Заклад Запорізький академічний театр молоді[1] і Київський академічний драматичний театр на Подолі[1]
IMDb ID 7141293
Нагороди та премії
«Київська пектораль» — «Найкраща музична концепція вистави»,
«Найкраще виконання жіночої ролі».
Лауреат премії «Людина року» у номінації «Нова генерація року»

Вікторія Булітко у Вікісховищі?
Актори «Дизель Шоу» у Мелітополі, 2018

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народилася в родині педагогів. Закінчила фізико-математичний клас школи № 23.

Закінчила театральне відділення Запорізького національного університету, факультет соціальної педагогіки та психології за спеціальністю акторка театру та кіно. Педагоги — заслужена артистка України Л. І. Фриган, заслужений діяч мистецтв України Г. В. Фортус[3].

Перший гонорар, у розмірі 34 гривні, отримала ще навчаючись на першому курсі Запорізького національного університету за участь у виставі «Пригоди Мойдодира» у Запорізькому театрі молоді.

З 2001 року працювала в Запорізькому академічному театрі молоді.

У 2008—2016 роках акторка Київського академічного драматичного театру на Подолі.

З 2015 року працює у «Дізель Студіо»[4][5] та скетч-шоу «На трьох»[6].

Ролі в театріРедагувати

Київський академічний драматичний театр на Подолі
спектакль роль режисер
«Минулого літа у Чулімську»[ru][7] Валентина (головна) Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«LA BONNE ANNA, або як зберегти сім'ю» Анна (головна) Заслужений артист України Ігор Славинський
«Люксембурзький сад» Шансоньє Заслужений артист України Ігор Славинський
«Опера мафіозо» Олівія Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«Ігри олігархів» Учасник реклам та анонсів Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
«Мертві душі» Манілова Лізонька Заслужений артист України Ігор Славинський
«Шість чорних свічок» Венді Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов
 
Запорізький академічний театр молоді
спектакль роль режисер
Брехня на довгих ногах Ольга Чіголелла Г. Фортус
Дохідне місце Стеша В. Денисенко
Кришталеве серце Принцеса Нітенісенка И. Яновська
Місье Амількар Вірджинія Г. Фортус
Теремок Мишка В. Голяк
Безимена зірка Учениця В. Денисенко
Три порося Ніф-ніф А. Тихоміров
Пригоди в країні МДД Бандитка Г. Фортус

ФільмографіяРедагувати

рік стрічка роль примітки
2007 «Веселі усмішки» (серіал) (Україна) Любочка [8]
2008 «Втеча з нового життя» (фільм)
2008 «Небезпечна заздрість» (серіал)
2008 «Чужі помилки» (серіал)
2009 «Повернення Мухтара» (серіал)
2009 «Світ Соні» (серіал)
2009 «Дурейтер» (серіал)
2010 «Красуні» (серіал) Різні ролі скетч[9]
2010 «За законом» (серіал)
2010 «Повернення Мухтара» (серіал)
2011 «Три сестри» (серіал) (Україна) Руда(головна) сезон 1-3[10][11]
2011 «Маршрут милосердя» (серіал)
2011 «Таксі» (серіал)
2011 «Байки Мітяя» (серіал) репортер програми «Великі скандали»
2012 «Три сестри» (серіал) (Україна) Руда (головна) сезон 4-6[12]
2012 «Алмазний хрест» (фільм) (Україна)
2012 «Щоденник вагітної» (серіал) (Україна) Вагітна Лена Булітко (головна) [13][14]
2015 «Краща партія» (Україна) співробітниця поліції, сержант

Телевізійні проектиРедагувати

рік назва телеканал
2006 Передача «Ялта-Москва-Транзит» — ведуча телеканал «НТВ»
2007 Гумор. програма «Останній комік»[15] телеканал «ICTV»
2008 Гумор. телепередача «Сміх без правил» телеканал «ТНТ»
2009 Телепередача «Анекдоты по-українськи» телеканал «ICTV»
2011 Телепроект «Велика різниця по-українськи» телеканал «ICTV», телеканал «1+1»
2012 Телепроект «Добрий вечір» телеканал «1+1»
2012 Телепроект «Кузня зірок 3» телеканал «ТЕТ»
  Зовнішні відеофайли
  Гурт Булітко (Булітко Вікторія) — compilation

Музична кар'єраРедагувати

Вокалістка гурту «Булітка»[16] — автор всіх пісень (текстів і музики). Автор багатьох композицій для різних ТВ-проектів (СТБ, К1, тощо)[17].

Участь у конкурсах та фестиваляхРедагувати

  • 2012 — Фестиваль «Добрий театр — 2012» Енергодар, Україна[18][19]

Відзнаки і нагородиРедагувати

 
Вікторія Булітко отримує нагороду за перемогу в номінації «За найкраще виконання жіночої ролі» на престижної театральної премії «Київська Пектораль»
  • 2009 — Театральна премія ім. Амвросія Бучми «Бронек-2009»
    номінація «Мистецька надія».[20]
  • 2011 — Фестиваль «Голосячий КіВіН 2011» Латвія, Юрмала
    «Великий КіВіН у темному» в складі команди «Дівчата з Житомира».[21]
  • 2012 — Фестиваль «Добрий Театр»
    «Найкраща жіноча роль» за роль Валентини у виставі «Минулого літа в Чулимську» за п'єсою О. Вампілова.[22][23]
  • 2012 — Лауреат театрального голосування «Вірю!»
    «Найкраще виконання жіночої ролі» за роль Валентини у виставі «Минулого літа в Чулимську» художній керівник народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов.[24]
  • 2012 — Лауреат ХХ ювілейної театральної премії «Київська пектораль»
    «За найкращу музичну концепцію» Вікторія Булітко і Іван Небесний спектакль «Минулого літа в Чулимську» за п'єсою О. Вампілова.[25][26][27]
  • 2012 — Лауреат ХХ ювілейної театральної премії «Київська пектораль»
    «За найкраще виконання жіночої ролі» Вікторія Булітко за роль Валентини у виставі «Минулого літа в Чулимську» за п'єсою О. Вампілова. Академічний драматичний театр на Подолі, м. Київ художній керівник, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов.[28][29][30][31][32]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в http://bulitka.com/about-viktoria-bulitko.html
  2. БУЛІТКО Вікторія - Людина Року. Архів оригіналу за 2018-08-07. Процитовано 2018-08-07. 
  3. Кафедра акторської майстерності
  4. Вікторія Булітко-біографія, фото та відео ICTV
  5. Зірка Дизель Шоу Вікторія Булітко показала особисті фото ICTV
  6. Вікторія Булітко — «українська» Едіт Піаф" «Високий замок»
  7. Витоки — Театр на Подолi
  8. скетч шоу Веселі усмішки
  9. На съемках Викторию Булитко разыграли…
  10. К1 навчить, як вийти заміж за олігарха
  11. Три сестри на K1. Архів оригіналу за 30 листопад 2012. Процитовано 3 грудень 2012. 
  12. Продакт — плейсмент ТМ «Золоте серце» — в комедійному серіалі «Три сестри»
  13. Прем'єра на К1! Скетч — шоу «Щоденник вагітної»
  14. Скетчком Щоденник вагітної[недоступне посилання з лютий 2019]
  15. ICTV нарешті обрав «останнього коміка»
  16. Факультет соціальної педагогіки та психології
  17. «Булітка»
  18. Міжнародний фестиваль «Добрий театр»
  19. Фестиваль «Добрий театр — 2012»
  20. В номинации «Надежда искусства» («Мистецька надія») эксперты отметили
  21. «Голосящий КиВиН 2011». Мы знаем, кто поймал свою голосящую птицу удачи!. Архів оригіналу за 23 липень 2011. Процитовано 6 грудень 2012. 
  22. Енергодарський фестиваль «Добрий театр-2012». Переможці
  23. «Серебряный колокольчик» увез в Киев Театр на Подоле. Архів оригіналу за 12 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  24. Итоги театрального голосования «Верю»[недоступне посилання з лютий 2019]
  25. Две «звезды» с запорожской пропиской. Архів оригіналу за 10 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  26. Ко Дню театра художникам вручили почетные Киевские пекторали
  27. У Києві відзначили лауреатів ювілейної «Київської Пекторалі»
  28. Тоска по реальности
  29. Юбилейная «Киевская пектораль» определилась с фаворитами. Архів оригіналу за 11 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 
  30. Вручили «Київську Пектораль» 2012
  31. Київська «Пектораль»: тріумф Театру на Подолі
  32. Газеты Верховной Рады Украины. Архів оригіналу за 11 грудень 2013. Процитовано 6 грудень 2012. 

ПосиланняРедагувати