Бульварно-Кудрявська, 30/13
Наріжний будинок (будинок Гінца) — київський прибутковий будинок на розі вулиць Бульварно-Кудрявської і Гоголівської. Нумерація з боку Бульварно-Кудрявської вулиці — № 30/13, а з боку Гоголівської — 13/30.
Бульварно-Кудрявська, 30/13 | |
---|---|
50°27′01″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д. / 50.450416666694444245° пн. ш. 30.49600000002777733° сх. д.Координати: 50°27′01″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д. / 50.450416666694444245° пн. ш. 30.49600000002777733° сх. д. | |
Тип | прибутковий будинок Києва |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Архітектурний стиль | неоренесанс |
Будівництво | 1870-ті — 1900 |
Бульварно-Кудрявська, 30/13 у Вікісховищі |
Пам'ятка архітектури місцевого значення.
Історія
ред.Станом на 1859 рік садиба на Бульварно-Кудрявській вулиці, 22 (за тодішньою нумерацією) належала вдові поручика Ф. Смеловській. У березні ділянку землі придбав французький підданий, асесор, викладач Києво-Печерського дворянського училища Клеменс Мальгерб.[1][2] 1867 року тут, у родині Клеменса і його дружини Броніслави, народився син Іван-Августин Мальгерб[ru], майбутній міський архітектор Феодосії і Катеринодара.
1871 року Клеменс Мальгерб, переконаний анархіст, поїхав в охоплену повстанням столицю Франції на захист Паризької комуни, на барикадах якої і загинув. Його вдова Броніслава, яка опинилася у скруті, змушена була продати садибу.
Новим власником став міщанин Віктор Робертович Гінц.[3] Між 1882 і 1889 роками він придбав у сусіда Петра Степановича Булави ще й ділянку на Гоголівській вулиці, 29 (за тодішньою нумерацією). Віктор Гінц незмінно володів садибою, імовірно, до приходу більшовиків. Принаймні, в документах за 1914 рік будинок значився у його власності.[4]
Прибутковий будинок зведений наприкінці ХІХ сторіччя. У 1897—1898 і 1900 роках виконані дві надбудови.
1991 року проведена реконструкція.
Архітектура
ред.Будинок цегляний, чотириповерховий. У плані Г-подібний, секційний, з окремим наріжним входом у цокольний поверх.
Віссю симетрії всієї композиції виступає наріжжя, від якого під кутом відходять крила-секції. Наріжжя на рівні другого-четвертого поверхів акцентує циліндричний еркер із консолями, увінчаний банею
З боку Бульварно-Кудрявської вулиці фасад складається з двох частин, кожна з яких акцентована розкріповками й вінцевими аттиками простої прямокутної форми. Так само розкріповками з аттиком простої прямокутної форми виділені центр та обидва фланги фасаду з боку Гоголівської вулиці.
Проїзд виходить на Бульварно-Кудрявську вулицю.
Стіну прорізають прямокутні й аркові вікна. Окремі вікна на першому поверсі виділені рустованими лізенами, на четвертому — здвоєними пілястрами, а на еркері — колонами.
Рельєфний пластичний декор складається з різноманітних за формою віконних лиштв, міжповерхових і підвіконних тяг, зубчиків та інших елементів, характерних для цегляного стилю. Його доповнюють балконні ковані огорожі.
Ліпний декор представлений маскаронами, які слугують прикрасою для замкових каменів. Їх доповнюють рослинні й меандрові орнаменти в підвіконних фільонках третього поверху.
Галерея
ред.-
Північно-східне крило
-
Південно-східне крило-секція
Примітки
ред.- ↑ Справа про засвідчення купчої на ділянку садибної землі в Києві, придбану асесором К. І. Мальгербом у вдови поручика Ф. Смеловської [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] Київська палата цивільного суду // Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Фонд Т 486, опис № 3 (1856—1867 рр.). С. 279
- ↑ Справа про призначення вчителем студентів Київського університету: К. Мальгерба, — в Києво-Печерське дворянське училище. 1851. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Бульварно-Кудрявська вул. Від Львівської площі до Галицької площі (Єврейського базару). Старокиївського поліцейського відділку, мирового судді 3 ділянки. Архів оригіналу за 16 вересня 2018.
- ↑ Гоголівська вул. Від Володимирської до Львівської вулиці. Старокиївського поліцейського відділку, мирового судді 5 ділянки. Архів оригіналу за 28 вересня 2018.