Булгарські руни — рунічна писемність протоболгар (булгар, давніх болгар), вживалася в VI—X століттях, деякий час — на Балканах паралельно з кирилицею. Паралельно у протоболгар у Причорномор'ї та у волзьких булгар була в обігу так звана доно-кубанська писемність, яка безпосередньо не пов'язана з булгарськими рунами.


Найзначніші знахідки зроблені в Мурфатларі (Румунії) і в першій болгарській столиці Плисці. Відповідно до думки тюрколога І. Л. Кизласова, «складена з різнорідних знаків, що мають і грецькі, і кириличні, і тамгові особливості, самобутні форми і лігатури, ця писемність, незважаючи на ряд її руноподібних знаків, не схожа ні на один з відомих абеток тюркомовних народів. Її не слід відносити до рунічних, ні називати такою»[1]. Однак йому опонують інші дослідники протоболгарських рун: наприклад, болгарський професор Рашо Рашев, який відносить протоболгарські руни до рунічного типу писемності, поширеній від Центральної Азії до Європи[2]. Професор з Болгарії В. Бешевлієв також називає булгарську писемність «рунічною»; на думку Бешевлієва, як і у германців, у протоболгар руни мали більше магічне значення[3].

Спроби дешифровкиРедагувати

Дотепер булгарська писемність не має загальновизнаного дешифрування. Проблема пов'язана з малою кількістю матеріалу.

Тюркська теоріяРедагувати

 
Розетка з Плиски. Бронзовий артефакт, який демонструє протоболгарські руни.
 
Приклад болгарських рун з Мурфатлара (Румунія)

Згідно з теоріями тюркологів, булгари були народом тюркського походження. З цієї причини спроби дешифрування засновані на тюркській лексики і Орхонській писемності. Однак спроби дешифрування не мали успіху серед тюркологів.

Східно-іранська теоріяРедагувати

Згідно з неакадемічною версією, яку підтримують економічний історик Петро Добрев, лікар Живко Гочев Войников та ін.[4], булгарські руни написані мовою іранської групи й походять від паміро-сакського письма, також недешифрованого. На думку П. Добрева, на відміну від орхоно-єнісейських рун, вони писалися і читалися зліва направо. При дешифруванні булгарських рун Добрев використовував «метод» Г. Ф. Турчанінова. В результаті мова протобулгар була визначена як східно-іранська і близька до памірських мов. Як додатковий доказ своєї теорії П. Добрев наводить написи протоболгарською мовою грецьким письмом, визначаючи мову написів як індо-європейську, яка має аналогії в іранських мовах.[5] Нині попри те, що дешифрування було в цілому успішним, воно не набуло широкого визнання. Подальші дослідження рун продовжив Ж. Войников[6]. Деякі руни з булгарської рунічної абетки аналогічні глаголиці і кирилиці, зокрема літери б, ять, ъ, ь, ж, з, у, ф, ц(џ), ч, ш, щ(ⱋ), э(Ⰵ) і носові голосні.

 
132 знаки, зв'язані с протоболгарами (по П. Добреву)

ПриміткиРедагувати

  1. Кызласов И. Л. Рунические письменности евразийских степей. М., 1994. С.38
  2. Професор Рашо Рашев стаття «За произхода на прабългарите» — «Новите проучвания показват, че в Източна Европа са съществували две рунически системи, които са част от общо шестте рунически писмености, разпространени през ранното средновековие от Монголия до Унгария. Не може да бъде изключена възможността руническо писмо да са използвали не само тюрките, но и други етнически групи. Може би най-добрият пример са рунообразните надписи от старобългарски манастири при Мурфатлар и Равна»
  3. В. Бешевлі стаття «Прабългарски епиграфски паметници» — «Прабългарските руни са били използвани, както гръцките букви, освен за писмо още за цифри и каменоделски белези, а също за обозначаване на притежание, както германските руни. Най-сетне, пак както германските руни и гръцките букви, някои прабългарски знаци са имали и магическо значение, за което Черноризец Храбър изрично съобщава.»
  4. Inscriptions and Alphabet of the Proto-Bulgarians, by Peter Dobrev (англ.)
  5. Добрев П. (2004-02-06). Протобулгарские надписи греческими буквами.. Надписи и алфавит протобулгар (ru). Архів оригіналу за 2015-07-30. Процитовано 2015-08-30.  Вказано більш, ніж один |website= та |work= (довідка)
  6. Войников Ж. (2010). Алано-древнеболгарское письмо. (в память проф. Г. Ф. Турчанинову). http://www.protobulgarians.com/Russian%20translations/russian_page.htm (ru). СТРАНИЦА ПРОТОБОЛГАРОВ ЯЗЬІК, ПРОИСХОЖДЕНИЕ, ИСТОРИЯ И РЕЛИГИЯ ДРЕВНЬІХ БОЛГАРОВ. Архів оригіналу за 2015-07-05. Процитовано 2015-08-30.