Бул́ана масть — одна з похідних мастей коней, що виникла внаслідок генетично обумовленого явища амеланізму, часткової втрати або ослаблення пігменту коней. Лошата буланої масті зазвичай народжуються світлішими за гнідих, з світлішою шерстю та ознаками своєї базової масті (пігментованою шкірою, чорними захисним волоссям, темною кромкою вуха та контрастно чорною нижньою частиною ніг), з віком відтінок масті може змінюватись.

Буланий кінь.

ОписРедагувати

Головні ознакиРедагувати

  • Усі відтінки жовтого: від молочно-білого, піщано-жовтого, до насиченого жовтого та жовтогарячого на тілі коня, що визначається дією пігменту феомеланіну, частково чи суттєво освітленого, окрім "чорних міток".
  • Чорні мітки — ділянки чорного кольору, що виникли завдяки дії еумеланіну. До чорних міток відносять наступні області: нижня частина ніг (від копита до зап'ястя і скакального суглоба, іноді вище), захисне волосся (грива та хвіст), кромка вуха.
  • Іноді можна помітити домішку чорного волосся на тулубі.

Відтінки буланої мастіРедагувати

Відтінки — лише візуальна характеристика масті коней, що не має генетичного підпорядкування, оскільки відтінок однієї і тої самої масті може суттєво змінюватися під впливом навколишнього середовища та на різних стадіях розвитку організму (впродовж життя коня). Виділяють наступні відтінки буланої масті коней:

  • Ясно-булана (світло-булана, молочно-булана)
  • Булана (типова булана, карамельно-булана)
  • Булана в яблука
  • Темно-булана (вугільно-булана)

ПоширенняРедагувати

Булана масть може існувати лише в тих породах, де зустрічається кремовий тип мастей. На території України булана масть з усією палітрою відтінків є в орловській рисистій, торійській, більшості порід поні, деяких інших породах та у безпородних коней. Буланої масті не може бути в арабській чистокровній, гуцульській, більшості порід ваговозів та деяких інших породах, де ця масть вважалась небажаною і піддалась елімінації.

ГенетикаРедагувати

За булану масть відповідають щонайменше три гени, це Agouti, Extension та Cream. Agouti та Extension відомі як такі, що відповідають за базову масть коня (тобто гніду, ворону або руду), а ген Cream відомий як ген-освітлювач пігментів (за наявності однієї копії гену освітлюється феомеланін, за наявності двох копій - піддаються змінам обидва пігменти феомеланін та еумеланін) у коней. Лише за наявності комбінації гнідої базової масті з одинарним освітлювачем кремового типу мастей можна виявити результат у вигляді буланої масті. Іноді булану масть візуально не відрізнити від гнідої чи саврасої, тоді звертаються до ДНК-тестів на відповідні гени та роблять детальний генеалогічний аналіз. Булану масть часто плутають з гнідо-саврасою, але за останню відповідають домінантні алелі Dun, а не Cream, крім того, трапляються коні з багатьма комбінаціями генів, тоді масть має відповідну до її генотипу назву - булано-савраса, ірисово-булана, булано-ряба, булано-чала тощо.

СимволізмРедагувати

Згадується буланий кінь в багатьох творах української літератури і має безліч аналогів іншими мовами.

«Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого» (П. Чубинський).
«Того ж таки дня запріг він буланого в санчата й повіз жінку кататися» (М. Коцюбинський).
«- Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня?» (О. Олесь).
«- Була, бач, така дівка, краля мальована, «Фійоною» звалась… А піди, Наталко, он буланий заплутався на долині» (І. Багряний).
«Порівнявшись із крупом степовикового коня, він здійняв над головою гатило, здійняв обома руками, та ледве не вбив свого воронюка, тоді здійняв удруге, й степовиків буланий упав на задок з розтрощеним крупом» (І. Білик).
«А Маковеїв буланий ішов попаски поруч з Сагайдиним, по коліна забродячи в червоні маки» (О. Гончар).
«Вона свиснула в пальці, її буланий, що гуляв з піднесеним вгору хвостом і наїженою гривою, на той свист став, заіржав весело і прибіг до Марусі, мов пес до свого пана» (А. Чайковський).

ПосиланняРедагувати

  1. Генетика буланої масті
  2. Коні породи морган буланої масті
  3. Тестування на булану масть
  4. Буланий: Словник української мови

Див. такожРедагувати