Відкрити головне меню

Булавін Леонід Анатолійович
Булавін Леонід Анатолійович.jpg
Народився 18 серпня 1945(1945-08-18) (73 роки)
Полтава
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність фізик
Alma mater Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь академік НАН України
Член НАН України і Академія наук СРСР
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки
Особ. сторінка sites.google.com/site/leonidbulavin/

Леоні́д Анато́лійович Була́він (*18 серпня 1945) — український учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік НАН України. Академік АН ВШ України з 1993 р.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у Полтаві. Закінчив фізичний факультет КДУ ім. Т. Шевченка (1967) та аспірантуру цього факультету (1970). Відтоді працює на фізичному факультеті КНУ ім. Т.Шевченка на різних посадах:

  • у 19821990 — заступник декана,
  • у 19902007 рр.— декан,
  • з 1990 р. — завідувач кафедри молекулярної фізики.

Кандидатська дисертація «Дослідження етану поблизу критичної точки рідина-пара за допомогою повільних нейтронів» (1980), докторська — «Нейтронні дослідження рівноважних і кінетичних властивостей рідин» (1989). Професор (з 1989 р.).

Основні сфери наукових інтересівРедагувати

  • фізика рідин,
  • фізика фазових перетворень та критичних явищ,
  • нейтронні дослідження конденсованих систем.

Наукові досягненняРедагувати

Автор близько 300 наукових робіт, зокрема 13 підручників і монографій, серед яких:

  • «Нейтронные исследования динамики жидкости» (1979),
  • «Основы физики воды» (1991, у співавт.);
  • «Фізика. Завдання та тести» (у 2-х частинах, 1993);
  • «Критичні властивості рідини» (2002);
  • «Ядерна фізика» (2002, 2005, у співавт.);
  • «Критичні властивості розчинів полімерів» (2003, у співавт.);
  • «Фізика ультразвукової діагностики в медицині» (2004, у співавт.);
  • «Основи термодинаміки» (2004, у співавт.);
  • «Квазіупружне розсіяння нейтронів у рідинах» (2004, у співавт.);
  • «Нейтронна спектроскопія конденсованих середовищ» (2005, у співавт.);
  • «Нейтронна оптика мезорозмірних рідин» (2006, у співавт.).

Підготував понад 30 кандидатів і докторів наук. Створив наукову школу в галузі нейтронних досліджень рідин та полімерів.

Голова спеціалізованої ради з захисту докторських дисертацій (з 1992 р.). Голова науково-методичної ради з фізики МОН України (з 1994 р.). Член наукової ради Об'єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна, Росія, з 1992 р.). Головний редактор збірника «Фізика рідкого стану» (з 1991 р.), член редколегії «Українського фізичного журналу» (з 1994 р.).

Звання і нагородиРедагувати

Академік НАН України (2006). Член Українського (1990) та Американського (1991) фізичних товариств. Соросівський професор (1996).

Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2009)[1], ІІІ ступеня (2004).

Державна премія України в галузі науки і техніки 2011 року — за цикл наукових праць «Квантові ефекти і структурна самоорганізація у нових багатофункціональних наноматеріалах» (у складі колективу)[2]

У 19992002 рр. — віце-президент АН ВШ України.

Лауреат премії НАН України імені Д. В. Волкова (2017)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати