Бузина трав'яна

Бузина трав'яна
	Бузина трав'яна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина:	Пижмівкові (Adoxaceae)
Рід:	Бузина (Sambucus)
Вид:	Бузина трав'яна (S. ebulus)
Біноміальна назва
	Sambucus ebulus; L., 1753

Бузин́а трав'ян́а^[1], або трав'яниста^[2] (Sambucus ebulus L.) — отруйна багаторічна трав'яниста рослина 50—150 см заввишки. Може також використовуватися як лікарська рослина. Листки непарнопірчасті, з 5—9 загостреними листочками. Квітки зібрані в суцвіття, дрібні. Пелюстки квіток зовні блідо-рожеві, всередині — білі.

Квітне рослина в червні-липні, іноді протягом усього літа, ягоди достигають восени. Плід — чорна кістянка. Поширена бузина трав'яниста на пагорбах, узліссях, схилах, де утворює значні зарості. На зиму стебла відмирають. Рослина має своєрідний неприємний запах. Росте по всій території України.

Сировина

3 лікувальною метою застосовують корені бузини трав'янистої. Їх викопують рано навесні або пізно восени. Миють у холодній воді, подрібнюють, прив'ялюють кілька днів на сонці, після чого досушують у теплих приміщеннях, що добре провітрюються.

Хімічний склад

Хімічний склад бузини трав'янистої зовсім не вивчений наукою, але гадають, що він близький до бузини чорної^[3]. Отруйна рослина^[4].

Застосування

Корені бузини трав'янистої знайшли широке застосування в народній медицині при запальних захворюваннях нирок, хворобах сечового міхура, ревматизмі, ішіасі, цукровому діабеті. Беруть 1 чайну ложку подрібненого кореня рослини на 1 склянку води, кип'ятять на малому вогні 10 хв і настоюють 1 год. Відвар рекомендується пити при розладах кровообігу (серцевих та ниркових набряках), неспецифічному поліартриті, подагрі.^[3].

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

↑ Sambucus ebulus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с.
↑ ^а ^б Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
↑ В. Я. Заячук, М. В. Косінський Класифікація та морфометричні показники отруйних рослин Поділля [Архівовано 31 березня 2010 у Wayback Machine.] / Науковий вісник НЛТУ України Збірник науково-технічних праць [Архівовано 4 березня 2011 у Wayback Machine.]. — 2005, Вип. 15.2. ISSN 1994-7836

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
Бузина трав'яниста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 68. — ISBN 5-88500-055-7.

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Sambucus ebulus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

[2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — 548 с.

[Товстуха_Є.С._Фітотерапія._-_К.:_Здоров'я,_1990.-304_с.,_іл.,_6,55_арк._іл._ISBN_5-311-00418-5-3] а ^б Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5

[Косінський-4] В. Я. Заячук, М. В. Косінський Класифікація та морфометричні показники отруйних рослин Поділля [Архівовано 31 березня 2010 у Wayback Machine.] / Науковий вісник НЛТУ України Збірник науково-технічних праць [Архівовано 4 березня 2011 у Wayback Machine.]. — 2005, Вип. 15.2. ISSN 1994-7836

[1]

[2]

[3]

[4]