Будкевич Інга Миколаївна

російська акторка

Інга Миколаївна Будкевич (нар. 31 березня 1936, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно.

Будкевич Інга Миколаївна
Инга Николаевна Будке́вич
Дата народження 31 березня 1936(1936-03-31)[1] (88 років)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1959)
Професія акторка
Кар'єра 19572004
Заклад Державний театр кіноактора і Кіностудія імені Горького
IMDb ID 0119040

Біографія ред.

Інга Будкевич народилася 31 березня 1936 року в Москві в сім'ї військовослужбовця. Батько — Микола Тарасович Будкевич. Мати — Марія Олексіївна Будкевич. У 1954 році закінчила Московську середню школу № 45, а потім акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (19541959, курс Михайла Ромма та Володимира Бєлокурова).

З 1959 по 1967 роки Інга Будкевич працювала акторкою Театру-студії кіноактора і одночасно — артисткою мовленнєвого жанру творчого колективу «Очима молодих» при Всеросійському гастрольно-концертному об'єднанні.

У 1967 році Інга Будкевич увійшла до штату кіностудії імені Максима Горького.

Родина ред.

Першим чоловіком Інги Будкевич з 1956 по 1980 рр. був кіноактор Едуард Ізотов, відомий радянським глядачам роллю Іванушки у фільмі кінорежисера Олександра Роу «Морозко» (1964), шлюб з яким в останні роки заміжжя носив формальний характер.

З 1980 року по даний час актриса перебуває у шлюбі з кінорежисером Юрієм Мастюгіним.

Дочка від першого шлюбу з Едуардом Ізотовим — відома радянська і російська актриса кіно, Вероніка Ізотова (1960)[2][3].

Кар'єра в кіно ред.

Свою першу головну роль у кіно Інга Будкевич зіграла на останньому курсі ВДІКу у режисера Фелікса Миронера у фільмі «Вулиця молодості» (1958). Знаменною стала роль нареченої Віктора Туза Уляни в комедії Максима Руфа «Сварка в Лукашах» (1959). Сформоване в цей акторський період амплуа актриси — ліричні героїні і характерні ролі.

Після народження дочки актриса до початку 1970-х років зіграла більш ніж у 10 фільмах, виконавши в них кілька найкращих своїх ролей, у тому числі:

У 1970-ті роки актриса зіграла інші знаменні кіноролі: Васи у військовій драмі «Мандрівний фронт» (1971) режисера Браса Халзанова, і Христини Нагнибіди в історичній драмі режисерів Миколи Гібу та Леоніда Проскурова «Гнів» (1974) про Татарбунарське повстання в Південній Бессарабії (тепер Чернівецька область).

Фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Четыре брака — два мужа. Хитросплетения судьбы дочери известных актеров. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  3. Дочь Иванушки из «Морозко» рассказала о жизни отца в психбольнице. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.

Посилання ред.