Будинок торгівлі (Кременчук)
Будинок торгівлі в Кременчуці — будівля в стилі сталінського ампіру, розташована на червоній лінії забудови вулиці Соборної, у центральній частині міста, поблизу площі Незалежності навпроти скверу ім. Олега Бабаєва. Був збудований в період відновлення міста після Другої світової війни. До 2016 року Будинок торгівлі мав статус пам'ятки архітектури місцевого значення[1].
| Будинок торгівлі | |
|---|---|
 Будинок у 2012 році | |
| 49°03′57″ пн. ш. 33°24′40″ сх. д. / 49.06583° пн. ш. 33.41111° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Кременчук |
| Дата закінчення спорудження | 1961 |
| Стиль | сталінський ампір |
| Адреса | вулиця Соборна, 16/9 |
  Будинок торгівлі Будинок торгівлі (Україна)  | |
 Будинок торгівлі у Вікісховищі | |
Історія ред.
1943 року німецькі війська, відступаючи, підірвали будівлю Кременчуцької міської управи. В післявоєнний період розпочалася комплексна відбудова міста, яке було зруйноване більше ніж на 90 відсотків. Руїни міської управи були розібрані, і на їхньому місці розпочалося будівництво нової будівлі в стилі сталінського ампіру, яка була відкрита 9 червня 1961 року і в якій розмістився будинок торгівлі.
Опис ред.
Будинок триповерховий, Н-подібний у плані, довші крила звернуті в глибину кварталу. Композиція симетрична. По головному фасаду в міжвіконних проміжках розташовані 8 півколон з пілястрами на висоту трьох поверхів; дві півколони пообіч входу – з канелюрами. Будинок вивершений аттиком зі скульптурною композицією в центрі. Карниз із модильйонами. Віконні отвори першого і третього поверхів прямокутні, другого поверху – лучкові з наличниками. Між другим і третім поверхами молдинг.
У коротких крилах будівлі, які зовсім небагато виступають вперед порівняно з центральною частиною, були розташовані ресторан «Україна» та гастроном.
Спочатку фасади були облицьовані спеціально виготовленою кам’яною шліфованою плиткою світло-бежевого кольору. В 2008-2009 рр. плитка була оббита, фасади потиньковані і пофарбовані. Потім по головному фасаду між півколонами були встановлені МАФи для вуличної торгівлі, виготовлені за єдиним проектом, які повністю перекрили вікна вітринного типу. Це суттєво змінило зовнішній вигляд будівлі. У 2016 році видозмінений картуш на аттику: був напис «МТ УССР», залишилися літери «МТ».
В цьому будинку працювала Заслужений працівник торгівлі України, засновник і директор приватного підприємства «Будинок торгівлі» Є.Т.Добрик.
У пам’ять про Є.Т. Добрик на фасаді правого крила будинку встановлена меморіальна дошка складної конфігурації з рожевого граніту (1,25 х 0,70 х 0,03 м) з овальним портретним зображенням на чорному габро (0,60 х 0,40 м) і пам’ятним написом: «Засновник і директор приватного підприємства Будинок торгівлі 2002-2006 Депутат міської ради 5-ти скликань Заслужений працівник торгівлі України Добрик Євгенія Тимофіївна».
.jpg){kind=link}
Будинок торгівлі став найпізнішою за часом зведення міською спорудою, яка була внесена в реєстр пам'яток архітектури Кременчука. В наступні роки зводилися простіші будівлі.
2016 року відбувся демонтаж радянської символіки на будівлі: надпису «УРСР» та меморіальної дошки, присвяченої прийняттю 1917 року в колишньому будинку міської управи рішення щодо встановлення радянської влади[2][3].
Згідно із затвердженим 2016 року охоронним списком, Будинок торгівлі більше не є пам'яткою архітектури[4].
Примітки ред.
- ↑ Список пам'яток архітектури місцевого значення. м. Кременчук Полтавська область. 21.02.2010. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 7 липня 2018.
- ↑ У Кременчуці демонтують символіку комуністичного тоталітарного режиму. Офіційний вебпортал Кременчуцької міської ради та виконавчого комітету. Процитовано 7 липня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ В Кременчуге декоммунизировали Дом торговли. Кременчуцький ТелеграфЪ. 26.03.2016. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
- ↑ Лист управління культури і туризму Кременчуцької міської ради від 16 травня 2017 року № б/н (додаток 1). Доступ до правди. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
Література ред.
1.Вирський Д. Кременчук 1917–1920 рр.: провінційні образи революції. К., Інститут історії України НАН України, 2003;
2. Євселевський, Л.І. Кременчуччина у XIX - на початку ХХ ст. [ Текст ] : історичний нарис / Л.І.Євселевський . ─ Кременчук, 1996 . ─ 143 с.
3. Лушакова А.М. Стаття до Зводу пам’яток України «Будинок на місці Міської думи Кременчука, де була проголошена радянська влада. Будинок торгівлі, де працювала Є.Т.Добрик» (рукопис).
4. Дом торговли в Кременчуге. http://wikimapia.org/6787739/ru/Дом-торговли
5. Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.