Відкрити головне меню

Будинок по вулиці Богдана Хмельницького, 12/14 (Київ)

пам'ятка архітектури

Будинок по вулиці Богдана Хмельницького, 12/14 — житловий будинок, пам'ятка архітектури та історії в місті Києві. Розташований у Шевченківському районі, на вулиці Богдана Хмельницького. Зведений у 1884 році як прибутковий, за проектом архітектора Володимира Ніколаєва[1]. Має охоронний тстаус пам'ятки архітектури місцевого значення № 635-КВ (Наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 № 706/0/16-10)[2].

Будинок по вулиці Богдана Хмельницького, 12/14

Київ, Хмельницького Богдана вул. 12-14.jpg

50°26′44″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44577777780577321° пн. ш. 30.51650000002777929° сх. д. / 50.44577777780577321; 30.51650000002777929Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44577777780577321° пн. ш. 30.51650000002777929° сх. д. / 50.44577777780577321; 30.51650000002777929
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Київ
Район Шевченківський
Тип будівлі прибутковий будинок
Стиль неоренесанс
Архітектор Ніколаєв Володимир Миколайович
Будівництво 1884 1910 роки
Основні дати:
1910 — надбудова двох поверхів
2016 — обвал міжповерхових перекриттів
2018 — пожежа, згорів дах і 5-6 поверхи
Відомі мешканці Вагнер Юлій Миколайович
Таранов Гліб Павлович
Адреса Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)
Будинок по вулиці Богдана Хмельницького, 12/14 у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Ділянка, на якій розташований будинок, наприкінці XIX століття належала дружині купця 1-х гільдії М. Вольфсон[1]. У 1884 році на її замовлення архітектор Володимир Ніколаєв звів на цій ділянці триповерховий прибутковий будинок. У 1888 році частину ділянки із прибутковим будинком і низкою дворових дерев'яних споруд придбав підполковник Є. Коченовський, після смерті якого будинок успадкувала його сестра А. Кудашева. У 1909 році вона передала будинок своєму чоловікові В. Кудашеву, який в 1910 році ініціював надбудову двох поверхів[1].

У правому крилі будинку (№ 12) у 1901 році розміщувалася редакція щомісячного журналу «Шашки», у 1910-х роках — правління Київського товариства правильного полювання і Клубу мисливців, обидві спілки очолював Костянтин Леплинський, у лівому крилі (№ 14) в 1900-х роках діяли Комерційне училище М. Хорошилової, де викладав історик Володимир Щербина, та Вечірні загальноосвітні жіночі курси, на яких одним з викладачів був зоолог Володимир Артоболевський, а інспектором — Варвара Булгакова, мати письменника Михайла Булгакова[3].

До 1922 року будинок використовувався як прибутковий, перший поверх займали магазини, перукарня та склади міської станції Південно-Західної залізниці, інші поверхи були житловими, на них розташовувалися квартири на 4, 5 і 8 кімнат, у підвальному приміщенні діяла більярдна. Щороку будинок приносив 52 420 карбованців прибутку. Коли в Києві встановили радянську владу, будинок націоналізували і підпорядкували Політвідділу Управління комунальними будинками. У 1920-х роках у лівому крилі розташовувалася філія видавництва «Наркомздрав»[4].

У 1960—2007 році у будинку розміщувався відомий серед киян кондитерський магазин «Українські ласощі»[5][6].

XXI століттяРедагувати

  Зовнішні відеофайли
Пожежа 20 січня 2018 року
  У центрі Києва масштабна пожежа: фото та відео з місця події
  Пожежа на вул. Богдана Хмельницького в Києві
  Пожежа на Богдана Хмельницького

У 2004 році будинок визнали аварійним, мешканців відселили[7]. Того ж року КМДА видала розпорядження про передачу будинку у власність ТОВ «Геоінвест», яке мало здійснити його реконструкцію[8]. Це розпорядження було видане «заднім числом», адже Шевченківська районна адміністрація уклала відповідну угоду з ТОВ «Геоінвест» ще у 2003 році, без узгодження з КМДА[9]. Засновником даної фірми була Ірина Бойко[8][10], дружина депутата ВРУ від партії «За єдину Україну!» та (на той час) заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики Віктора Бойко. Пізніше частину приміщень «Геоінвест» продав фірмам «Геомедсервіс», «БТБ Сорго», «Фонд досліджень та розвитку» і «Ранокіо Лімітед»[9][10]. Засновником фірми «Геомедсервіс» у 2008—2009 роках був сам Віктор Бойко[8], інші підприємства також були пов'язані або з членами родини Бойків, або з їх найближчим оточенням[8][9][10].

Влітку 2013 року було створене ОСББ «Богдана Хмельницького, 12-14»[10], одним із засновників якого також стала Ірина Бойко, їй також належав ресторан на першому поверсі будинку[8][10].

Того ж 2013 року заступник прокурора міста Києва подав судовий позов до Господарського суду Києва про визнання недійсним передачу будинку по вулиці Богдана Хмельницького, 12-14 у приватну власність. Суд відхилив позов через пропуск позовної давності, і, хоча і визнав незаконним факт вибування будинку з комунальної власності[9], узаконив продаж квартир у будинку новим власниками[8][11].

У 2014 році частину квартир зайняли вимушені переселенці зі Сходу України[9][10].

У травні 2015 року ОСББ «Богдана Хмельницького, 12-14» узяло на баланс будинок, юрист ОСББ Людмила Шурпо заявила про те що, «співвласники вживають необхідні заходи для відновлення будинку». За даними журналістського розслідування Людмила Шурпо була директором ТОВ «ВКФ „Укрспецприлад“»[12], засновником якого була фірма «Геомедсервіс», що належала Вікторові Бойко[9]. З моменту відселення мешканців у 2004 році і до 2015 року ремонтні роботи у будинку не проводилися.

У 2015 році у будинку почали проводити ремонтні роботи, замовником яких стало ТОВ «Фонд дослідження та розвитку»[13]. В рамках цих робіт зносилися міжквартирні стіни та перекриття, що пізніше призвело до трагедії[14]. 25 лютого 2016 року в будинку обвалилися усі міжповерхові покриття з 1-го по 5-й поверх[15][16]. Під завалами опинилися 8 будівельників, шістьох з них вдалося врятувати, двоє загинули[17][18]. Державна архітектурно-будівельна інспекція заявила, що будівельні роботи у будинку на вулиці Хмельницького 12-14 були незаконними, дозволу на них не видавалося[7]. Прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження[19]. Через рік, у лютому 2017 року прокуратура оголосила про підозру виконробу будівництва, який «за відсутності проектно-кошторисної та дозвільної документації, надавав іншим робітникам незаконні вказівки виконувати роботи з руйнування та демонтажу міжкімнатних перегородок у будинку, який є об'єктом культурної спадщини»[20]. Пізніше фірму-замовника робіт оштрафували на 180 тисяч гривень за проведення самовільних будівельних робіт, але до кримінальної відповідальності не притягнули[13].

Аварія у будинку-пам'ятці архітектури набула розголосу[8]. Журналістське розслідування виявило, що у 2005 році Містобудівна рада розглядала проект із перебудови старого будинку у 20-поверховий житлово-комерційний комплекс із елітними квартирами, офісними і торговельними приміщеннями, спортивно-оздоровичм центром і паркінгом[21][22]. Цей проект, автором якого була архітектор Олена Олійник, передбачав майже цілковите знесення будинку і збереження лише його фасаду із вбудовуванням його у нову сучасну будівлю, загальна площа якої становила б близько 20 тис. м²[21][22].

Ввечері 20 січня 2018 року у будинку сталася пожежа, загорілися 5-й, 6-й поверхи та дах, о 23:28 загони ДСНС ліквідували пожежу[23]. Під час пожежі ніхто не постраждав. Поліція відкрила кримінальне провадження за ч.2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) ККУ[24]. Міністерство культури України висловило глибоку стурбованість фактом пожежі у будинку-пам'ятці архітектури та закликало міську владу здійснити обстеження всіх пам'яток на території Києва та вжити належних заходів задля їх збереження, зокрема, притягти до відповідальності поточних власників будинку по вулиці Богдана Хмельницького, 12-14, та подати судовий позов щодо повернення пам'ятки у власність міста[2].

23 червня того ж, 2018 року будинок горів знову: близько 10-ї години ранку спалахнув дах, загони ДСНС протягом години ліквідували пожежу, постраждалих не було[25].

ОписРедагувати

У своєму первісному вигляді будинок № 12-14 був триповерховим, Г-подібним у плані, причому старіша частина будинку — це сучасна ліва половина будинку, тобто фактичний № 14[1]. Пізніше будинок перебудували, добудувавши два поверхи, і він набув сучасного П-подібного вигляду. Будівля розташована на червоній лінії вулиці, має п'ять поверхів та підвальне приміщення, складається із прямокутного основного об'єму та двох симетричних дворових крил. Підмурки бутові стрічкові. Перекриття пласкі на дерев'яних балках, над підвалами — цегляні склепіння. Дах на дерев'яних кроквах, над основним об'ємом двосхилий, над крилами односхилий, покрівля бляшана. Внутрішні приміщення розплановані симетрично відносно центральної поперечної осі: в центральному ризаліті дворового фасаду розташовані центральні кам'яні сходи, в бічних частинах основного об'єму будівлі симетрично розташовані двомаршові кам'яні сходи із шахтами ліфтів, які ведуть до двох головних входів. Також ідентичні сходи, але без ліфтів, містяться у торцях бічних ризалітів дворових крил і ведуть у подвір'я. Розташування квартир у будинку планувалося за коридорним типом, в основному об'ємі приміщення розташовані по обидві сторони загального коридору, причому парадні кімнати виходили вікнами на вулицю, у бічних крилах — лише з однієї сторони.

Чоловий фасад має центрально-осьове розпланування, симетричність якого дещо порушують брама проїзду у лівій частині фасаду та бічний пристінок, акцентований високим уступчастим аттиком на тлі чотирисхилого вінцевого шатра. Центральну вісь підкреслює ризаліт, завершений верхнім півциркульним вікном і високим півкруглим аттиком. Головні входи розташовані у бічних вісях фасаду та увінчані лучковими фронтонами. Архітектурно чоловий фасад вирішений у формах неоренесансу. Перший поверх має великі вітрини, поверхи з другого по п'ятий — по сім вікон з кожного боку від центральної осі та великі вікна на центральному ризаліті. Віконні прорізи із другого по четвертий поверх прямокутні, увінчані сандриками різної форми (трикутними — на другому, горизонтальними — на третьому і лучковими — на четвертому поверхах), які підтримуються кронштейнами. Віконні прорізи останнього, п'ятого поверху мають півциркульні перемички, архівольти та рельєфні замкові камені, проміжки між вікнами цього поверху містять сліпі люкарни. Чоловий фасад завершений фризом, оздобленим парами ліплених кронштейнів, і значно винесеним профільованим карнизом. Ажурне металеве огородження даху (збереглося лише в лівій частині фасаду) має ритмічний ряд високих стовпчиків, орнамент огородження даху подібний до ажурного огородження балконів. Чіткий ритм вікон і балконних дверей підкреслюється рустуванням стіни, підвіконними поличками, фільонками та іншими декоративними деталями[4].

Дворовий фасад будинку спланований відповідно до чолового із дотриманням центрально-осьової схеми, де центральну вісь акцентує ризаліт зі сходовою клітиною. Вікна дворового фасаду увінчані П-подібними сандриками.

МешканціРедагувати

  • квартира № 1: в ній в 1944—1989 роках мешкав Таранов Гліб Павлович, український композитор і педагог музики, професор, доктор мистецтвознавства, Заслужений діяч мистецтв УРСР[4].
  • квартира № 7 (восьмикімнатна, на 4-му поверсі): у 1915—1920 роках тут проживав Вагнер Юлій Михайлович, вчений-зоолог, педагог і державний діяч[4].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Звід, 2011, с. 1760
  2. а б Заява Міністерства культури України щодо пожежі в Києві по вул. Б. Хмельницького 12-14. mincult.kmu.gov.ua. Міністерство культури України. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  3. Звід, 2011, с. 1762
  4. а б в г Звід, 2011, с. 1761
  5. Як виглядав столичний магазин «Українські Ласощі» понад 20 років тому (ФОТО). kyiv.depo.ua. DEPO:Київ. 23 жовтня 2007 року. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  6. Вместо «Українських ласощів» в центре Киева откроется косметический магазин. www.segodnya.ua. Сегодня. 18 вересня 2007 ркоу. Процитовано 30 квітня 2019 року.  (рос.)
  7. а б В ДАБІ підтвердили, що будівництво на Хмельницького 12-14 є незаконним. www.pravda.com.ua. Українська правда. 26 лютого 2016 року. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  8. а б в г д е ж До обваленого будинку на вул. Хмельницького у Києві причетна родина міністра Бойка. zik.ua. ZIK. 15 березня 2016 року. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  9. а б в г д е В КГГА знали, что дом по Хмельницкого, 12-14 разрушали целенаправленно. kievvlast.com.ua. КиевVласть. 28 березня 2016 року. Процитовано 30 квітня 2019 року.  (рос.)
  10. а б в г д е Реконструкцією обваленого будинку на Хмельницького займався міністр Азарова, якого не посадили за розкрадання (додано). nashigroshi.org. Наші Гроші. 26 лютого 2016 року. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  11. Рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/23259/13. 11 вересня 2014 року. Архів оригіналу за 10 квітень 2016. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  12. ТОВ "ВКФ "УКРСПЕЦПРИЛАД". opendatabot.ua. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  13. а б Володимир Хенгістов (20 січня 2018 року). У центрі Києва горить пам’ятка архітектури. На її місці планували будувати 20-поверхівку. hmarochos.kiev.ua. Хмарочос. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  14. Київ укріпить будинок на Хмельницького: він продовжує руйнуватися. kiev.pravda.com.ua. Українська правда. 2 березня 2016 року. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  15. Роман Романюк, Роман Кравець (25 лютого 2016 року). В центрі Києва завалився будинок. Під завалами є люди. www.pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  16. Роман Кравець, Валентина Романенко (25 лютого 2016 року). З-під завалів у центрі Києва дістали 2 людей. www.pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  17. Віталій Кличко: «Рятувальники розібрали всі завали в аварійному будинку на Богдана Хмельницького». kyivcity.gov.ua. КМДА. 27 лютого 2016 року. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  18. Роман Кравець, Валентина Романенко (27 лютого 2016 року). З-під завалів на Хмельницького витягли тіла 2 загиблих. www.pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  19. Ірина Балачук (26 лютого 2016 року). Рятувальники на Хмельницького дістають загиблого. Доля 2 людей – невідома. ФОТО. Відео. kiev.pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 19 квітня 2019 року. 
  20. В рамках розслідування обвалу будинку на вул. Б. Хмельницького оголошено підозру. kyiv.gp.gov.ua. Прокуратура міста Києва. 3 лютого 2017 року. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  21. а б Лев Шевченко (1 березня 2016 року). На місці зруйнованого будинку на вулиці Богдана Хмельницького збиралися будувати 20-поверхівку. hmarochos.kiev.ua. Хмарочос. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  22. а б Дарья Недозим (3 березня 2016 року). Для чего был разрушен дом на Богдана Хмельницкого (видео). kievvlast.com.ua. КиевVласть. Процитовано 30 квітня 2019 року.  (рос.)
  23. Вогнеборці ліквідували пожежу у відселеному будинку в центрі столиці (ВІДЕО). www.dsns.gov.ua. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. 20 січня 2018 року. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  24. Ірина Балачук (23 січня 2018 року). Пожежа в історичному будинку в центрі Києва: відкрито провадження. www.pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 30 квітня 2019 року. 
  25. Ліквідовано пожежу у відселеній будівлі. www.dsns.gov.ua. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. 23 червня 2018 року. Процитовано 30 квітня 2019 року. 

ДжерелаРедагувати