Будинок на вулиці Словацького, 14 (Львів)
Кам′яниця Вайсберґів — житловий будинок на вулиці Словацького № 14 у Львові, пам'ятка архітектури місцевого значення № 1033-м.[1]
| Кам′яниця Вайсберґів | |
|---|---|
| м. Львів, Вулиця Словацького, 14 | |
| |
| Фасад будинку | |
| Архітектор | Міхал Улям |
| Замовник | Бенно та Єтті Вайсберґ |
| | |
| Початок будівництва | 3 березня 1911 |
| Збудовано | 23 березня 1912 |
| | |
| Тип споруди | житловий |
| Архітектурні стилі | неокласицизм |
Опис ред.
Чотириповерхова будівля, споруджена архітектурно-будівельним бюро Міхала Уляма у 1911–1912 роках, у стилі модернізованого неокласицизму, який розвивався перед початком першої світової війни. Тепер використовується як житловий будинок, з торговим приміщенням на першому поверсі, яке не використовується. В будинку також міститься Львівська обласна організація товариства Червоного Хреста.[2]
Історія ред.
Ділянка, на якій розташований будинок згадується ще у 1860-х роках, оскільки на цьому місці стояв давніший будинок під конскрипційним номером 102 2/4, що належав шляхетський родині Фредрів. У 1869 році ділянку з будинком перебрав у власність Август Шмонєвський, і будинок отримав номер 731 2/4. Після смерті Шмонєвського, будинок з ділянкою продали Софії Шидловській.
У 1879—1880 роках за проектом архитектора Юзефа Каетана Яновського, на придбаній ділянці, починається будівництво нової міської лазні. Вода до лазні мала подаватися з Єзуітського саду (тепер парк Івана Франка), де були розташовані лазні Діани. Нова двоповерхова будівля з найновішим обладнанням, басейном та індивідуальними купальнями, також мав назву «лазнички Діани».
Та вже у липні 1910 року, до міської ради звернулися Бенно та Єтті Вайсберґ, які були співвласниками ділянки під конскрипційним номером 731 2/4, надати їм дозвіл для демонтажу старої будівлі, для будівництво нового будинку. Тож вже у 1910 році, будинок з лазнею був розібраний. Проектуванням та будівництвом нового будинку займалось архітектурно-будівельне бюро архітектора Міхала Уляма, яке спорудило нову кам'яницю лише за рік. На початку ХХ століття будинок отримав номер 14.
В будинку у 1910-х роках містився сільськогосподарський синдикат.[3] У міжвоєнний період тут була друкарня та книжковий магазин «Ізмарагд», магазин електротехніки Дрешера[4] та «Банк земельний іпотечний у Львові».[5] А також Головна управа Українського Педагогічного Товариства «Рідна школа».[6]
В будинку мешкав один з керівників Українського лікарського товариства у міжвоєнний період доктор Мирон Вахнянин.[7] У радянський час в будинку містилися радіоклуб та Обласний комітет ДОСААФ.[4]
Нині у будинку частина площ на першому поверсі, відведена під магазин, майже не використовується, також приміщення 1-го і 2-го поверхів займають обласні курси удосконалення керівних кадрів, організовані навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області.[8]
Архітектура ред.
Чотириповерховий будинок прямокутної форми, з вузьким замкненим внутрішнім подвір'ям, утвореним з сусіднім будинками № 34 та № 36 на вулиці Дорошенка. Будинок має симетричний фасад з боку вулиці. На фасаді виступають два призматичні еркери, простір між якими заповнюють довгі балкони, розташовані трьома ярусами. Над першим та третім поверхом прокладені невисокі карнизи. Над еркерами надбудовано дві причілки з овальними горищними віконцями. Перший поверх проектувався на один великий та п'ять менших магазинів, та чотири приміщення під склад. Також згідно з старим проектом, на 2-4-му поверхах передбачалося облаштувати по 2 помешкання (13 кімнат на поверх). Згодом ці великі помешкання зазнали перепланування.
Див. також ред.
Інші пам'ятки архітектури на вулиці:
Примітки ред.
- ↑ Перелік пам'яток архітектури та містобудування м. Львова (станом на 14.03.2011 р.). Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 03.04.2015.
- ↑ «Товариство Червоного Хреста», Львівська обласна організація. social.lviv.ua (укр) . Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 12 листопада 2019.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa... — S. 374.
- ↑ а б Словацького вул. 14. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 51.
- ↑ Довжна грамота УПТ "Рідна школа".[недоступне посилання]
- ↑ Ганіткевич Я. Українська медицина Львова до початку Другої світової війни [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
Джерела ред.
- Голубець Микола. Львів: провідник / М. Голубець, Л. Л. — Львів : Червона калина, 1925. — 179 с.
- Жук І. Вул. Словацького, 14 — житловий будинок [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Тимофієнко В. Г. Улям М. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації), 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-16-6.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)