Відкрити головне меню

Каза́рми ки́ївських арешта́нтських рот — перша кам'яна споруда на Бульварній вулиці (бульвар Шевченка, 27) у Києві. У 1849—1917 роках у будинку розміщувалися арештантські роти, згодом — Київське виправне арештантське відділення. 1918 року у приміщенні друкували перші українські гроші. Пам'ятка місцевого значення.[1][2]

Казарми арештантських рот
КАР 27.jpg
Будівля колишніх казарм арештантських рот

50°26′44″ пн. ш. 30°29′51″ сх. д. / 50.445667° пн. ш. 30.497583° сх. д. / 50.445667; 30.497583Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°29′51″ сх. д. / 50.445667° пн. ш. 30.497583° сх. д. / 50.445667; 30.497583
Тип пам'ятка архітектури
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Архітектор А. Тілло
Будівництво 1845 — 1849
Адреса бул. Тараса Шевченка, 27
Будинок київських арештантських рот. Карта розташування: Київ
Будинок київських арештантських рот
Будинок київських арештантських рот (Київ)

CMNS: Будинок київських арештантських рот на Вікісховищі

Київські арештантські ротиРедагувати

Докладніше: Арештантські роти
 
Внутрішнє подвір'я казарм

1834 року російський цар Ніколай І підписав «Положення про устрій міста Києва» і «Положення про Київську арештантську роту цивільного відомства». Документи надали новоствореному київському будівельному комітету право залучати до будівництва безкоштовну робочу силу — арештантські роти.

У першу чергу київські арештанти насипали потужні земляні укріплення навколо Нової Печерської фортеці, вирівнювали стародавні вали і пробивали вулиці у Верхньому місті.[3]

Казарми арештантських ротРедагувати

 
Другий поверх казарм

У 1840-х роках у Києві проклали Бульварну вулицю. У 1845—1849 роках звели триповерховий комплекс київських арештантських рот, найпершої кам'яної споруди на цій вулиці. Під комплекс відвели ділянку землі площею 2 десятини. Будівельними роботами керував майор Андрій Тілло.

Комплекс складався із казарм, розрахованих на дві арештантські роти, загальною кількістю до 600 осіб, і Борисоглібської церкву.[4]

З установленням у Києві радянської влади комплекс перетворили на 2-й БУПР (будинок суспільно-примусових робіт), філію Лук'янівської в'язниці.

Комітетська (Борисоглібська) церкваРедагувати

 
Комітетська церква (внизу бульвару)

1850 року з ініціативи Київського генерал-губернатора Д.Бібікова заснували домову молитовню в ім'я святих Бориса і Гліба, яку кияни називали «Комітетською». Митрополит Філарет (Амфітеатров) храму пожертвував зі свого позаміського будинку церковне начиння, іконостас, богослужбові книги, церковний одяг і дзвони.

Коли 1906 року звели триповерховий будинок Київського виправного арештантського відділення, церкву перевели на третій поверх. Участь у відправах могли брати також вільні парафіяни, але без можливості спілкуватися з арештантами. Завдяки їх пожертвуванням розширили приміщення храму, облаштували хори для ув'язнених, замінили іконостас і закупили нове церковне начиння.[2]

У 1930-х роках Борисоглібську церкву зруйнували більшовики.

Монетне подвір'яРедагувати

 
Банкнота номіналом 100 крб. за проектом Г. Нарбута

У 1918 році у приміщенні перебувала Експедиція заготовлення державних паперів, яка друкувала українські гроші.

З проголошенням Української Народної Республіки велике значення мало введення власної грошової системи та друкування перших банкнот УНР. Для підготовки введення власної грошової одиниці 14 грудня 1917 року Українська Центральна Рада утворила спеціальний державний орган у складі Міністерства фінансів — Експедицію заготовлення державних паперів.

6 січня 1918 Центральна Рада ухвалила Закон про випуск державних кредитових білетів УНР. Першою була видрукувана банкнота номіналом 100 крб. за проектом українського художника Г. Нарбута. Друкування банкнот розпочалося ще напередодні в друкарні Василя Кульженка на Пушкінській, 4 (будинок не зберігся). Однак її виробничі потужності не давали можливості швидко видрукувати потрібну кількість банкнот. Основним місцем, де друкували українські гривні, став колишній будинок виправного арештантського відділення.[2]

Сучасне використання приміщенняРедагувати

Згодом у будівлі розміщувався навчальний заклад. У 1970-1990-х роках приміщення належало ПТУ № 14, а з 1996 року тут розташована Академія адвокатури України.[4]

25 червня 2011 року Головне управління охорони культурної спадщини занесло будівлю до переліку пам'яток місцевого значення.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 25.06.2011 № 10/38-11
  2. а б в Будинок Київського виправного арештантського відділення, в якому друкувалися перші українські гроші
  3. Кальницкий М. Маленький ГУЛАГ в центре Киева //Киевские ведомости, март 2000.
  4. а б Галайба В. Борьба с преступностью в старом Киеве