Відкрити головне меню

Буди́нок баро́на Ге́ссельбейна (будинок «Колиска Духа»[1]) — колишній прибутковий будинок на вул. Городецького, 15 (у місцевості «Київський Париж»[2]). Один із перших яскравих зразків раннього модерну.[3] Пам'ятка архітектури та містобудування.[4][5]

Будинок барона Гессельбейна
Будинок барона Гессельбейна 15.jpg
Будинок барона Гессельбейна

50°26′48″ пн. ш. 30°31′37″ сх. д. / 50.446917° пн. ш. 30.527167° сх. д. / 50.446917; 30.527167Координати: 50°26′48″ пн. ш. 30°31′37″ сх. д. / 50.446917° пн. ш. 30.527167° сх. д. / 50.446917; 30.527167
Статус пам'ятка архітектури та містобудування
Країна

 Україна

Розташування Київ
Архітектурний стиль модерн
Архітектор Е. Брадтман,
Г. Шлейфер
Будівництво 1901 — 1903
Адреса вул. Городецького, 15.
Будинок барона Гессельбейна. Карта розташування: Київ
Будинок барона Гессельбейна
Будинок барона Гессельбейна (Київ)

CMNS: Будинок барона Гессельбейна на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Будинок розташований на території колишньої садиби Мерінга. 1895 року її продали спадкоємці професора Фрідріха Мерінга Акціонерному товариству київського житлового будівництва за 1,8 мільйона рублів.

Садибу швидко забудували п'яти- та шестиповерховими прибутковими будинками у стилях модерн, неоренесанс, необароко та неоготика. Місцевість перетворилася на визначний з архітектурної точки зору житловий район, який кияни неофіційно прозвали «Київським Парижем».[6]

У 1901-1903 роках на новій вулиці на замовлення прусського барона Вільгельма Гессельбейна звели прибутковий будинок у стилі модерн.

Архітектори достеменно невідомі. Існує припущення, що проект будинку підготували архітектори Едуард-Фердинанд Брадтман і Георгій Шлейфер.[3] Будівельні роботи виконала контора Я. Файбишенка.[7][8]

Після встановлення в Києві радянської влади будинок націоналізували й облаштували в ньому комунальні квартири для робітників і службовців.

1941 року під час відступу Червоної армії з Києва будівля серйозно постраждала у наслідок «вересневого підриву».

Відновлена у 1948 році. Під час реконструкції на фасаді вказали помилкову дату будівництва — 1886 рік, — яка потрапила і в Наказ Міністерства культури і туризму України.[4][9]

АрхітектураРедагувати

Будинок з «енергійно розробленим фасадом»[10] зведений на червоній лінії вулиці. Будинок — п'ятиповерховий, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, чотирисекційний. Композиція фасаду симетрична. Центральна частина акцентована підковоподібною декоративною аркою головного входу, завершена параболічним фронтоном, окреслення якого повторено у фігурному парапеті. В оздобленні фасаду використано барельєфи, ліпний лінійний орнамент.[3]

Декоративне оформлення парадного фасадуРедагувати

Парадний фасад оформлений квітковими орнаментами. Ковані ґрати балконів продовжують квіткову тему.

Фронтон будинку прикрашений маскою Хроноса. Замковий камінь арки — стилізована герма, увінчана головою жіночого божества, матері Зевса — титаніди Реї (Кібели). Голови корибантів, демонів рослинних сил землі, прикрашають тяги будинку.[9]

На фасаді поданий архітектурно оздоблений номер будинку.[11]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Macлюkoв А., Ганцева М. Киев в стиле модерн. Архів оригіналу за 27 квітень 2014. Процитовано 1 грудень 2017. 
  2. Київ. Вулиця Городецького. Колишній Київський Париж
  3. а б в Житловий будинок, поч. 20 ст. на вул. Городецького архітектора, 15
  4. а б Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.09.2006 № 747/0/16-06. Архів оригіналу за 15.12.2017. Процитовано 01.12.2017. 
  5. Пам'ятки. Вулиця Архітектора Городецького
  6. Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / Кальницький М. Б., Кондель-Пермінова Н. М.. — К. : Варто, 2012. - С. 191.
  7. Замовники, архітектори, підрядники/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва
  8. Прогулянка по вулиці Городецького в Києві
  9. а б Колыбель духа (ул. Городецкого, 15)
  10. Архітектурні стилі/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва
  11. Додаткові ознаки на фасадах/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва

ДжерелаРедагувати