Будинок Шимановського (Таганрог)

Будинок Шимано́вського (рос. Дом Шимановского) — одноповерховий житловий будинок по вулиці Фрунзе, 31[2] (інша адреса — Італійський провулок, 16) в місті Таганрог, Ростовська область, Росія. Подвійна адреса будівлі пов'язана з її кутовим розташуванням.

Будинок Шимановського
47°12′45″ пн. ш. 38°55′48″ сх. д. / 47.212438° пн. ш. 38.930119° сх. д. / 47.212438; 38.930119
Країна Росія
РозташуванняТаганрог
Типпам'ятка і особняк
Поверхів1
Стильархітектура модерну
Дата заснування1850
Прибудови1914
Відомі мешканціСичьови
АдресаВулиця Фрунзе (Таганрог)d[1] і Італійський провулок

Будинок Шимановського. Карта розташування: Росія
Будинок Шимановського
Будинок Шимановського
Будинок Шимановського (Росія)
Мапа

У другій половині XIX століття особняк знаходився у власності сімейства Сичевих[3].

Історія

ред.

Невеликий одноповерховий будинок був побудований 1850 року[3] в стилі модерн[4] і розташувався за адресою — вулиця Фрунзе, 31 в Таганрозі[2]. Три вікна будинку виходило на вулицю Фрунзе, ще два — на Італійський провулок[4]. З 1870 року по 1900 рік будинок належав купецькому сімейству Сичевих[2]. В 1870-х роках власником будинку був Мирон Якович Сичев, в 1880-х роках — Михайло Якович, а з кінця XIX століття і до 1910-х років будова належала Акіму Яковичу Сичеву. Останній обирався гласним Думи в 1890 році, був членом торгової депутації і особистим почесним громадянином міста. Про Мирона Яковича відомо, що він одружився з вісімнадцятирічною дівчиною Раїсою Костянтинівною Дросс, з якою обвінчався в Грецькій церкві. Брати Сичеви займалися торгівлею мануфактурними товарами в районі Старого базару і вокзалу. Вони активно рекламували продаж шовкових тканин, вовняних матерій, ситцю, бурнуси і ланкорта в друкованих газетах. Побудований особняк по вулиці Фрунзе був оточений великим садом і дворовими господарськими будівлями. Там, де розташовується «зрізаний» ріг будинку, раніше функціонував магазин з продажу колоніальних товарів, в тому числі кави та чаю[4].

В 1910 році садок, будинок і дворові прибудови придбав висококваліфікований лікар з жіночих хвороб Володимир Григорович Шимановський, за прізвищем якого будинок став відомим[2]. Його дружину звали Мартою Павлівною. Лікар Шимановський вів активну громадську діяльність, яку поєднував з роботою в міських суспільствах і установах. Також він володів автомобілем — великою рідкістю в той час, так як в Таганрозі нараховувалося лише кілька таких транспортних засобів. Рідних дітей у Шимановських не було, проте під їх опікою перебувало двоє племінників[4].

У 1914 році на території ділянки за цією адресою з'явилася прибудова, виконана за оригінальним замовленням[2]. Для будівництва стін використали червону цеглу, для настилу підлоги — паркет. Всередині, стіни приміщення були обклеєні шпалерами, а при декоруванні стель проводилися альфрейні роботи. Для виготовлення даху використовували дахове залізо. На ділянці працювала котельня, вона розташовувалася поряд з кухнею. Насос використовувався для подачі води в будинок[4]. На території домоволодіння розташовувалося 19-20 приміщень, 10 з яких були житловими, інші використовувалися за іншим призначенням. Їх загальна площа становила 227 квадратних метрів[2].

У 1920-х роках лікар Шимановський втратив частину будинку. З 1920 року по 1922 рік у будинку проживав радянський воєначальник, один із засновників 1-ї Кінної армії Юхим Опанасович Щаденко[4]. Про це повідомляє дошка, яка встановлена на фасаді будинку[2]. В 1940-х роках в будинку жили письменник Володимир Володимирович Овечкін і художник Носков[4]. Садова територія і насадження були практично знищені, від них залишилося кілька дерев. Дворові споруди обладнали під житлові приміщення[2]. До 1953 року в будинку Шимановського проживав Ілля Якович Акопов[4], з квітня 1956 по березень 1966 року — Е. Е. Пастушенко. Влітку 1966 року в будівлі оселився начальник ДАІ М. М. Алтухов і прожив там до кінця 1970-х. В кінці 1980-х це була домашня адреса начальника господарського відділу міськкому партії Д. Ф. Левченко.

В середині 1990-х років поблизу будинку став працювати ларьок, у якому продавали гастрономічні товари. Ларьок отримав назву «Дора». У літній період часу він користувався популярністю в городян. Тут продавалося холодне пиво, вода і морозиво. Потім протягом декількох років поблизу працювало кафе[3]. У наш час в будинку з боку вулиці Фрунзе розташовується контора з обміну квартир[4].

Примітки

ред.
  1. Категорія:Споруди Новочеркаська
  2. а б в г д е ж и Шимановского дом [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедия Таганрога, Ростов-на-Дону: Росиздат, 2003.
  3. а б в Дом 16. Итальянский переулок. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 21 листопада 2018. [Архівовано 2017-03-20 у Wayback Machine.]
  4. а б в г д е ж и к Дом 31. Фрунзе улица. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 21 листопада 2018. [Архівовано 2017-02-16 у Wayback Machine.]