Будинок Крістера
Будинок Крістера — колишній будинок київського підприємця Вільгельма Крістера, розташований у київській місцевості Крістерова гірка за адресою вул. Осиповського, 2-а. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.[1]
| Будинок Крістера | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | Вільгельм Крістер | |||
 | ||||
| Будинок Крістера у 2011 році | ||||
|
50°30′49″ пн. ш. 30°26′44″ сх. д. / 50.513806° пн. ш. 30.445583° сх. д.Координати: 50°30′49″ пн. ш. 30°26′44″ сх. д. / 50.513806° пн. ш. 30.445583° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Київ, місцевість Пріорка | |||
| Матеріал | дерево | |||
| Будівництво | 1880 рік | |||
| Стан | розібраний, на відновленні з 2011 року | |||
| Адреса | вул. Осиповського, 2-а | |||
  Будинок Крістера (Київ) | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Будинок Крістера у Вікісховищі | ||||
Користувачем об'єкта є Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, на території якого розташована будівля. У 2011 році будівля була розібрана і відтоді перебуває на стадії відновлення.[1]
Опис і історія ред.
Двоповерховий дерев'яний будинок, у якому жило кілька поколінь родини, Вільгельм Крістер збудував у 1880 році. За час свого існування будинок двічі добудовувався. З добудовами його габаритні розміри становили 34×12×10 м. Стіни будинку були зведені з бруса і зовні зашиті дошками. В оздобленні фасадів застосовувалися елементи неокласицизму. Головний вхід був обладнаний дерев'яним ґанком із різьбленими колонами, на які спирався трикутний фронтон. Деталі фасаду прикрашав дерев'яний прорізний декор.[2]
У радянський час у будинку розміщувалися технікум, потім — адміністративні приміщення Інституту хлору, деякий час — склад отрутохімікатів. З 1960-х років будинок належить Інституту харчової хімії і технологій (нині — Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України). Але через брак відповідних умов утримання, вчасних ремонтних робіт та невизначеність статусу будинку як пам'ятки він став непридатним для експлуатації.[2]
Статус пам'ятки архітектури ред.
У 2000 році будинок отримав статус щойно виявленої пам'ятки архітектури, але наступні десять років будинок і далі перебував в аварійному стані.[2]
26 жовтня 2001 року наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 143 будинок узято під охорону.[3]
,_2-%D0%90._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%9A%D1%96%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D1%80%D1%83%D0%B9%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F._2015.jpg)
У 2010–2011 роках на замовлення користувача — Національної академії наук України — проведено натурні, архітектурні та історико-архівні дослідження, а також виконано докладну фотофіксацію та обмірні креслення споруди. Після цього у грудні 2011 року її розібрали.[2][4] На основі проведених досліджень розробили наукову реконструкцію будинку та проєкт його реставрації, яким передбачено реставрацію пам'ятки зі збереженням усіх історичних нашарувань.[1][2][4]
27 листопада 2014 року наказом Міністерства культури України № 1053 будинок був занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 967-Кв.[3][1]
Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України неодноразово звертався до Президії НАН України з проханням виділити кошти на проведення реставраційних робіт, проте не зміг отримати відповідного фінансування. Через це роботи з реставрації не проводилися.[1]
.jpg)
Мінімакет будинку ред.
У 2020 році у Громадському бюджеті Києва переміг проєкт відтворення зменшеної копії Будинку Крістера і встановлення її у парку «Гірка Крістера», що біля кінотеатру Шевченка.[5]
Мінімакет було виготовлено з дерева скульптором Василем Маркушем і встановлено у парку у грудні 2021 року. На встановленому мінімакеті розміщена табличка з описом українською та англійською мовами, а також шрифтом Брайля.[6][7]
Наприкінці січня 2022 року постамент з мініатюрою було опрокинуто,[8][9][10][11] але його відновили протягом кількох днів.[джерело?]
Посилання ред.
- ↑ а б в г д Протокол розбіжностей до проєкту №570 "Відтворення будинку Крістера на Гірці" | Громадський Проєкт Київ (PDF). Громадський Проєкт (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ а б в г д Абрамова, І. В. (2012). Будинок Крістерів на Пріорці: до проблеми охорони об’єктів культурної спадщини (укр.). ISSN 2078-0133. Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ а б Наказ Міністерства культури України від 27.11.2014 № 1053, Міністерство культури України
- ↑ а б У Києві реконструюватимуть садибу Крістера (ФОТО). Історична правда. 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
- ↑ Відтворення будинку Крістера на Гірці | Громадський Проєкт Київ. Громадський Проєкт (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
- ↑ В парку Крістера презентували зменшену копію Будинку Крістера ✔️ Kyiv Media. Kyiv Media (укр.). 20 грудня 2021. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ У Києві презентували 3D мінімакет Будинку Крістера. KYIV CITY COUNCIL (укр.). 21.12.2021. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Шукають свідків. У Києві вандали зруйнували мініатюру будинку Крістера (фото). kiev.segodnya.ua. 31 січня 2022. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ У Києві зруйнували пам'ятний мінібудинок на честь історичного будинку Крістера (ФОТО). www.depo.ua. 31 січня 2022. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ У столичному парку вандали зруйнували міні-скульптуру будинку Крістерів. Sport Arena 24. 1 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У київському парку зруйнували мініскульптуру. Це був проєкт-переможець «Громадського бюджету». The Village Україна. 1 лютого 2022. Процитовано 23 червня 2022.