Будинок Кордопулова

Будинок Кордопулова
Будинок Кордопулова; Кордопуловата къща
	41°31′23″N 23°23′54″E
Країна	Болгарія
Місто	Мелник
Тип	будівля; житло; музей і пам'ятка культурної спадщини в Болгаріїd
Тип будівлі	будинок
Дата заснування	1754
Побудовано	1754
Статус	пам'ятка культури
Сайт	http://www.kordopulova-house.com
	Будинок Кордопулова Будинок Кордопулова (Болгарія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Будинок Кордопулова — найбільший житловий будинок епохи болгарського відродження на Балканах. Знаходиться у східній частині міста Мелник і відноситься до однієї з його головних визначних пам'яток. Поруч з будинком знаходяться руїни сімейної церкви.

Будинок був побудований в 1754 році та належав багатій грецькій родині купців-виноробів Кордопулос. Будинок використовувався для виробництва, зберігання та торгівлі вином.

Зараз це приватний музей. Тут постійно проводяться екскурсії, які включають відвідування винних льохів і дегустацію вин. ^[1]

Архітектура ред.

Архітектура будинку виконана в стилі ренесанс. Будинок дуже добре зберігся в первозданному вигляді та знаходиться в хорошому стані. Реставрація будинку була проведена у 1974-1980 роках.

Будинок Кордопулова складається з чотирьох поверхів, два з яких кам'яні. Два верхні поверхи будинку були житловими. Дуже добре збереглося старовинне оздоблення верхніх поверхів будинку. Найбільша кімната в будинку — вітальня. У вітальні двадцять чотири вікна, розташованих у два яруси. Верхній ряд вікон прикрашений різнокольоровим венеціанським склом, з насиченим кольором та сумішшю східних елементів. Нижній ряд вікон (12 штук) є типово болгарськими, характерними для мистецтва епохи Відродження.

Вся північна стіна вітальні складається з вбудованих шаф, які розмальовані орнаментами в стилі бароко. Стеля вітальні виконана із дерева. На ній зображено сонце з дванадцятьма гострими прямокутниками, що символічно зображують число місяців року.^[1]

Усі поверхи й горища будинку з'єднують сім внутрішніх сходів. У будинку зберігся посуд для вина, з якого колись пили гості будинку. Також в будинку збереглося безліч килимів ручної роботи, які також є частиною експозиції.

Нижній поверх будинку Кордопулова — це довгі тунелі, прокладені глибоко в скелі, де знаходяться винні льохи. Місткість льохів становить 250—300 тонн вина. Найбільша бочка, яка зберігається у погребі має місткість 12,5 тонн. Для правильного зберігання вина у тунелях прокладена вентиляційна система. Завдяки тому, що тунелі прокладені всередині скелі, в них завжди зберігається постійна температура.

Підземні коридори порівняно тісні та вузькі. Стіни тунелю обліплені монетками. Туристи загадують бажання і прикріплюють монетку до стіни — якщо монетка приклеїться, значить бажання здійсниться.^[1]^[2]

Історія ред.

Останній представник родини Кордопулос — Маноліс загинув під час Балканської війни. У 1912 році Маноліс дав притулок Яну Санданському — болгарському революціонеру, визволителю Мелника від Османського панування. У жовтні 1912 року Маноліс Кордопулос, по підозрі у зв'язках та підтримці повстанських загонів Яне Санданського, був убитий турками, котрі вже залишали місто. Під час Балканської війни місто Мелник зазнало значних руйнувань і практично було перетворене на руїни, але будинок Кордопулова у той час суттєво не постраждав. Після смерті Маноліса, будинок успадкувала місцева мешканка Агнеса, яка припадала чи то сестрою, чи то прислугою Кордопулова. Вона вийшла заміж за Георгія Цінцара і, разом з ним, стала господинею дому. Оскільки сім'я Цінцар була бездітною, вони усиновили свого племінника Гавраїла. Зараз будинок належить сину Гавраїла — Миколі Паспалеву.^[2]