Будинок Джорджо Вазарі (Ареццо)

Будинок Джорджо Вазарі (італ. Casa Vasari) — колишній будинок Джорджо Вазарі та його нащадків у місті Ареццо, Тоскана. Лише в 20 столітті перетворений на архів і музей Вазарі.

Будинок Джорджо Вазарі (Ареццо) Pictogram infobox palace.png
Casa vasari, ar, sala delle muse 01.JPG
Будинок Джорджо Вазарі (Ареццо), Зала муз
43°28′08″ пн. ш. 11°52′48″ сх. д. / 43.468950000027774649° пн. ш. 11.88025000002777887° сх. д. / 43.468950000027774649; 11.88025000002777887Координати: 43°28′08″ пн. ш. 11°52′48″ сх. д. / 43.468950000027774649° пн. ш. 11.88025000002777887° сх. д. / 43.468950000027774649; 11.88025000002777887
Тип будівля
Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Ареццо, Італія
Архітектор Michele Loffredo (Мікеле Лоффредо)
Засновано 1911
Відкрито 1911
Відвідувачі 11 443 (2015)
Директор Michele Loffredo (Мікеле Лоффредо, 2015)
Сайт polomusealetoscana.beniculturali.it/index.php?it/192/arezzo-museo-di-casa-vasari
Будинок Джорджо Вазарі (Ареццо). Карта розташування: Італія
Будинок Джорджо Вазарі (Ареццо)
Будинок Джорджо Вазарі (Ареццо) (Італія)

CMNS: Будинок Джорджо Вазарі на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Джорджо Вазарі, художник і мимоволі історіограф, придбав цей будинок в місті Ареццо 1540 року. Він працював у різних містах Італії і повертався у Ареццо часто лише на короткі періоди. Перебування в Ареццо супроводжувалось малюванням і відпочинком, згодом народився задум прикрасити власне помешкання декоративними фресками.

Рішучості володаря будинка вистачило навіть на проект перебудови фасаду, але цей проект не був реалізований до смерті автора.

По смерті Вазарі будинок перейшов у майно його спадкоємців. Рід Вазарі увірвався у 1687 році, будинок перейшов у майно релігійного братства Санта Марія делла Мізерікордія, котрим керували ченці домініканці з благодійною метою. Будинок міняв володарів, у 1897 році ним володів Пальяцці. Лише 1911 року будинок придбала держава і перетворила на архів Джорджо Вазарі.

Твори мистецтва, передні в архів-музейРедагувати

Архів Джорджо Вазарі досі належить приватним особам, що колись володіли будинком. Враховуючи історичну вартість будинку, що зберіг фрески доби маньєризму в провінційному місті, у будинок-архів передано низку творів мистецтва як пов'язаних з іменем Вазарі (фреска «св. Рох»), так і не пов'язаних з Вазарі, але створених у 16 столітті.

Будинок прикрашали фресками і колишні володарі. Так, 1827 року художник Раймондо Дзабаллі декорував колишню кухню споруди.

Клітка зі сходами прикрашена погруддям колишнього володаря Вазарі, створеним невідомим тосканським скульптором у 17 столітті, тобто не з натури, а по смерті митця. Перша кімната має камін і збережені декоративні фрески роботи Вазарі 1548 року. Праворуч розташована мала домова капличка з «Мадоною і немовлям» роботи маньєриста Фра Паоло, що орієнтувався на мадонн Рафаеля Санті. В каплиці випадково і фрагментарно зберіглися кахлі на підлозі 16 століття.

Коридор драконів прикрашений картинами, серед котрих твори Якопо Цуккі, Мірабелло Кавалорі, Джованні Страдано, Якопо Лігоцці, Санті ді Тіто тощо.

Зала Слави зберігла фрески роботи Вазарі, серед котрих «Алегорія слави» та фрески в люнетах, вже перефарбовані, алегрія чотирьох мистецтв та портрети авторитетних художників за думкою Джорджо Вазарі. Серед них —

В невеличкій кімнаті розташована проектна модель для Лоджії в місті Ареццо, котра отримала назву Лоджія Вазарі.

Твори мистецтва (галерея)Редагувати

 
Джорджо Вазарі, «Св. Рох, покровитель від чуми», фрагмент фрески

Галерея фото (фасади і садок)Редагувати

Галерея фото (фрески Вазарі у інтер'єрі)Редагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Roberto Paolo Ciardi (a cura di), Case di artisti in Toscana, Banca Toscana, 1998.
  • Toscana. Guida d'Italia (Guida rossa), Touring Club Italiano, Milano 2003. ISBN 88-365-2767-1