Відкрити головне меню

Будинок «Слово» (фільм, 2017)

документальний фільм Тараса Томенка, 2017

«Будинок „Слово“» — український повнометражний документальний фільм 2017 року, знятий режисером Тарасом Томенком. Українська прем'єра стрічки відбулася 27 жовтня 2017 року в Харкові[2]. Фільм брав участь в офіційній конкурсній програмі 33-го Варшавського міжнародного кінофестивалю 2017 року[1].

Будинок «Слово»Picto infobox cinema.png
Будинок «Слово»
Будинок Слово постер.jpg
Офіційний український прокатний постер
Жанр документальний
Режисер Тарас Томенко
Продюсери
  • Юлія Чернявська, Олег Щербина
Сценарист
Оператор
Композитор Алла Загайкевич
Кінокомпанія Fresh Production Group
Дистриб'ютор Артхаус Трафік (Україна)[1]
Тривалість 81 хв.
Мова українська
російська
Країна Україна Україна
Рік 2017
Дата виходу 9 листопада 2017 (Україна)[1]
Кошторис 1,2 млн
IMDb ID 7526894

У 2018 році стрічка отримала українську національну кінопремію «Золота дзиґа» в категорії «Найкращий документальний фільм».[3]

СюжетРедагувати

Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УСРР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УСРР зводять будинок. Його спроектовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.

Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.

Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир із шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».[1][4][2][5]

Актори (голоси)Редагувати

ВиробництвоРедагувати

Проект фільму став одним із переможців 7-го конкурсного відбору Держкіно України, отримавши державну фінансову підтримку розміром 800 тис. грн., загальна вартість виробництва стрічки становить 1 млн 200 тис. грн. Стрічка створювалася компанією «Fresh Production Group» за підтримки Держкіно.[6]

Знімальна групаРедагувати

РелізРедагувати

Реліз на телебаченні та Home videoРедагувати

Телевізійна прем'єра фільму відбулася 17 травня 2018 року на ТРК Україна.[7] 1 липня 2018 року фільм вийшов на VOD-платформі Megogo, а до цього фільм вже став доступним на VOD-платформах ITunes, Google Play, Amazon, Vimeо та JMan.tv.[8]

РецензіїРедагувати

Українські кінокритики та кіноексперти позитивно відгукнулися про стрічку. Голова Держкіно Пилип Іллєнко похвалив стрічку, зазначивши що перед початком зйомок стрічки творці фільму провели грандіозну роботу з архівами, що допомогло їм знайти нові, до цього не оприлюднені, унікальні факти. Іллєнко також похвалив художню майстерність стрічки, зазначивши що творці зуміли органічно поєднати сучасне та архівне відео.[9] Оглядач видання "Тексти" також схвально відгукнувся про стрічку, похваливши її просвітницьку складову що сприятиме повернення цих репресованих українських митців в наш публічний простір.[10]

Нагороди та номінаціїРедагувати

Список нагород та номінацій
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Премія «Золота дзиґа» 20.04.2018 Найкращий документальний фільм Будинок «Слово» Нагорода [11][3]
Найкращий композитор Алла Загайкевич Номінація
Національна премія кінокритиків «Кіноколо» 26.10.2018 Найкращий документальний фільм Будинок «Слово» Номінація [12]

ДжерелаРедагувати

  1. а б в г Будинок «Слово». Артхаус Трафік. Процитовано 3.11.2017. 
  2. а б Еміне Джапарова про стрічку "Будинок "Слово": Минуло майже сторіччя, а "обличчя" режиму, що знову руйнує Україну, не змінилося". Урядовий портал. 31.10.2017. Процитовано 3.11.2017. 
  3. а б Оголошено лауреатів кінопремії «Золота дзиґа – 2018». Детектор медіа. 20 квітня 2018. Процитовано 21.04.2018. 
  4. Будинок «Слово». planetakino.ua. 00.00.2011. Процитовано 3.11.2017. 
  5. http://culture.pl/ru/event/33-varshavskiy-kinofestival
  6. Українська стрічка «Будинок "Слово"» побореться за звання «Найкращого документального фільму» у Варшаві. Детектор медіа. 25.09.2011. Процитовано 3.11.2017. 
  7. Канал «Україна» покаже фільм «Будинок Слово» // ДМ, 15 травня 2018
  8. Фільм "Будинок "Слово" вийшов в онлайн-прокат // Укрінформ, 17.07.2018
  9. http://umoloda.kiev.ua/number/3229/164/117075/
  10. Фільм “Будинок “Слово”. Чому Сталін вирішив поселити наших письменників в елітному кооперативі?. http://texty.org.ua/. Texty.org.ua. 2017-12-04. Процитовано 21 березня 2018. 
  11. Оголошено список номінантів на Другу Національну кінопремію “Золота Дзиґа”. Офіційний сайт Української кіноакадемії. 26 березня 2018. Процитовано 26.03.2018. 
  12. Кінокритики оголосили номінантів на премію «Кіноколо». Детектор медіа. 25 вересня 2011. Процитовано 25.09.2018. 

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Офіційний трейлер фільму «Будинок „Слово“» на сайті YouTube