Бугаєць Анатолій Олександрович
Анатолій Олександрович Бугаєць (нар. 2 листопада 1940 с. Битакове Озеро Глобинського району Полтавської області — пом. 31 грудня 2011 м. Харків) — український промисловець, кандидат технічних наук, член СПУ. Герой України, колишній почесний генеральний директор ВАТ «Турбоатом».
| Бугаєць Анатолій Олександрович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народився |
2 листопада 1940 с. Битакове Озеро, Глобинський район, Полтавська область, УРСР | ||||||||
| Помер |
31 грудня 2011 (71 рік) м. Харків, Україна | ||||||||
| Поховання | Міське кладовище № 2 | ||||||||
| Громадянство |
СРСР → Україна | ||||||||
| Діяльність | політик | ||||||||
| Alma mater | НТУ «ХПІ» | ||||||||
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук | ||||||||
| Членство | Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання | ||||||||
| Посада | народний депутат України[1] | ||||||||
| Партія | Партія регіонів | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
| Сайт | bugaets.openua.net/bio.php | ||||||||
Біографія ред.
Народився 2 листопада 1940 р. в с. Битакове Озеро на Полтавщині.
Освіта: Харківський політехнічний інститут (1968), Український заочний політехнічний інститут (1971), інженер-механік.
Академік Академії технологічних наук України.
Вересень 2007 — кандидат в народні депутат України від СПУ, № 55 в списку. На час виборів: народний депутат України, член СПУ[2].
Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 до листопада 2007 від СПУ, № 19 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ «Турбоатом» (м. Харків), член СПУ. Член фракції СПУ (з квітня 2006). Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з липня 2006).
Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України від Блоку «За єдину Україну!», № 49 в списку. На час виборів: генеральний директор ВАТ «Турбоатом», член Партії регіонів[3].
Березень 1998 — кандидат в народні депутати України, виборчій округ № 171, Харківська область. З'явилось 65,4 %, «за» 10,8 %, 3 місце з 23 претендентів. На час виборів: голова правління, генеральний директор ВАТ «Турбоатом».
Служив в армії. З 1962 — від техніка до головного зварювальника, заступник головного інженера, секретар парткому, з 1986 — генеральний директор НВО «Турбоатом» (з 1997 — ВАТ «Турбоатом»).
Лауреат конкурсу «Ділова людина України» (1999). Почесний громадянин Харківської області (2010)[4].
Помер 31 грудня 2011 року у Харкові[5][6].
Державні нагороди ред.
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (22 серпня 2002) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного енергетичного машинобудування, вагомі трудові звершення[7]
- Орден «За заслуги» I ст. (15 січня 2009) — за значні особисті заслуги у розвитку вітчизняного машинобудування, багаторічну сумлінну працю, вагомі трудові здобутки та з нагоди 75-річчя підприємства[8]
- Орден «За заслуги» II ст. (3 листопада 2000) — за високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного машинобудування[9]
- Орден «За заслуги» III ст. (21 січня 1999) — За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного енергетичного машинобудування, високий професіоналізм[10]
- Орден «Знак Пошани» (1984)
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2005 року — за розробку і впровадження наукоємних технологій і практичних методів реконструкції гідроелектростанцій України для підвищення їх техніко-екологічної безпеки та енергоефективності в об'єднаній енергосистемі (у складі колективу)[11]
- Державна премія України в галузі науки і техніки 1991 року — за комплекс робіт по створенню та промисловому освоєнню високоефективного енергетичного устаткування для використання енергії водотоків гірських регіонів (у складі колективу)[12]
- Заслужений машинобудівник України (15 січня 1994) — за значний особистий внесок у розробку та виробництво парових, газових і гідравлічних турбін, забезпечення виконання державних замовлень і договірних зобов'язань[13]
Примітки ред.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 16 серпня 2007 року № 118 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Соціалістичної партії України, на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року»
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 27 січня 2002 року № 108 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, включених до виборчого списку виборчого блоку політичних партій "За Єдину Україну!" по виборах народних депутатів України 31 березня 2002 року»
- ↑ Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 07.09.2021. (укр.)
- ↑ Вечная память… // Сайт ОАО «Турбоатом» [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Главное. Умер Анатолий Бугаец [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.) (Перевірено 31 грудня 2011)
- ↑ Указ Президента України № 735/2002 від 22 серпня 2002 року «Про присвоєння звання Герой України». Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 20/2009 від 15 січня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України працівників акціонерного товариства „Турбоатом“, м. Харків»
- ↑ Указ Президента України № 1201/2000 від 3 листопада 2000 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»
- ↑ Указ Президента України № 41/99 від 21 січня 1999 року «Про відзначення нагородами України працівників акціонерного товариства „Турбоатом“, м. Харків»
- ↑ Указ Президента України № 1782/2005 від 19 грудня 2005 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2005 року»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1991 р. № 355 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1991 року»
- ↑ Указ Президента України № 9/94 від 15 січня 1994 року «Про присвоєння почесних звань України працівникам науково-виробничого об'єднання „Турбоатом“, м. Харків»
Посилання ред.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Бугаєць Анатолій Олександрович // Сайт «Герої України» [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]