Бріш Аркадій Адамович
Аркадій Адамович Бріш ((14 травня 1917, Мінськ, Російська імперія — 19 березня 2016, Москва)) — радянський та російський фізик розробник ядерної зброї, доктор технічних наук, професор. Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Ленінської премії, Державної премії СРСР та премії Уряду РФ.
| Бріш Аркадій Адамович | |
|---|---|
| Народився |
14 травня 1917 Мінськ, Російська імперія |
| Помер |
19 березня 2016 (98 років) Москва, Росія |
| Поховання | Федеральне військове меморіальне кладовищеd |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | фізик-ядерник |
| Відомий завдяки | атомна фізика |
| Alma mater | Q55385873? (1940) |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Вчене звання | професор[d] |
| Знання мов | російська і білоруська |
| Заклад | Російський федеральний ядерний центр у Сарові, Dukhov Automatics Research Instituted і Institute of Chemistry of BSSR Academy of Sciencesd |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
                    |
Життєпис ред.
Народився 14 травня 1917 року в Мінську вродині вчителя. У 1931—1933 роках працював учнем електромонтера у Білоруській конторі Всесоюзного електротехнічного об'єднання у місті Мінську. Трудову діяльність розпочав у 1933 році електромонтером у вечірній школі Західної залізниці у Мінську. 1940 року закінчив фізико-математичний факультет Білоруського державного університету за спеціальністю «Фізика» і до початку німецько-радянської війни працював в Інституті хімії Академії наук (АН) Білоруської РСР. У 1937—1941 роках був відповідальним секретарем, а згодом головою Білоруської ради Добровільного спортивного товариства «Наука».
Після вторгнення німецько-фашистських військ до Мінська увійшов до підпільної групи, яка чинила опір окупантам, з осені 1941 року — розвідник штабу партизанської бригади ім. К. Є. Ворошилова. Після закінчення німецько-радянської війни Аркадій Бріш переїжджає до Москви. З 1947 по 1955 роки працював у РФЯЦ- ВНДІЕФ. З 1955 року — в КБ-25, нині Всеросійський НДІ автоматики імені М. Л. Духова. З 1964 по 1997 роки — головний конструктор.
P 1997 по 2016 роки — почесний науковий керівник ВНДІА та почесний член Російської академії ракетних та артилерійських наук.
Помер у Москві 19 березня 2016[1] року. Похований 23 березня на Федеральному військовому меморіальному цвинтар[2].
Нагороди та звання ред.
- Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 6 травня 1983 року, орден Леніна та золота медаль «Серп і Молот») — за створення ядерного боєприпасу для першої стратегічної крилатої ракети
- Орден «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня (2008).[3]
- Орден Пошани (31 серпня 1999 року) — за заслуги перед державою, великий особистий внесок у становлення, розвиток атомної промисловості та багаторічну сумлінну працю[4]
- Чотири ордена Леніна (13 травня 1955 року; 7 березня 1962 року ; 29 липня 1966 року ; 6 травня 1983 року).
- Орден Жовтневої Революції (12 серпня 1976 року).
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (11 березня 1985 року) — за хоробрість, стійкість і мужність, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, і в ознаменування 40-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років.
- Два ордени Трудового Червоного Прапора (8 грудня 1951; 4 січня 1954).
- Орден Червоної Зірки (30 грудня 1948 року).
- Медаль «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня (21 березня 1945 року).
- Заслужений діяч науки і техніки Російської Федерації (16 січня 1996 року) — за заслуги перед державою, великий особистий внесок у розвиток атомної промисловості та багаторічну сумлінну працю[5]
- Ленінська премія (1960 рік) — за розроблення нового покоління уніфікованої системи підриву та нейтронного ініціювання для міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 .
- Державна премія СРСР (1955 рік) — за створення першої системи підриву ядерних зарядів із зовнішнім нейтронним джерелом .
- Премія Уряду Російської Федерації (2000 рік) — за дослідження, аналіз та узагальнення військово-технічних проблем та розробок другої половини XX століття, впроваджених у вітчизняні системи озброєння .
- Почесна грамота Уряду Російської Федерації (27 листопада 2014 року) — за великий особистий внесок у розвиток атомної галузі та багаторічну сумлінну працю[6]
- Подяка Уряду Російської Федерації (10 травня 2007 року) — за багаторічну плідну наукову діяльність у галузі створення та вдосконалення ядерних боєприпасів[7]
Ушанування пам'яті ред.
Меморіальна дошка у Всеросійському НДІ автоматики ім. М. Л. Духова роботи скульптора Олександра Ноздріна (2017)
Примітки ред.
- ↑ Умер один из создателей отечественного «ядерного щита». Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- ↑ Атомный конструктор Аркадий Бриш похоронен с воинскими почестями. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016.
- ↑ По информации сайта Kremlin.ru. 29 апреля 2008 года[недоступне посилання з Июнь 2018]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 31 августа 1999 г. № 1135 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 16 января 1996 года № 56 «О награждении государственными наградами Российской Федерации работников акционерных обществ, предприятий и организаций атомной промышленности». Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
- ↑ Распоряжение Правительства РФ от 27 ноября 2014 года N 2356-р «О поощрении Правительством Российской Федерации». Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
- ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 10 мая 2007 года № 576-р «Об объявлении благодарности Правительства Российской Федерации Бришу А. А.». Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 20 березня 2016.
Література ред.
- Жизнь с весной в сердце. К 100-летию со дня рождения Аркадия Адамовича Бриша / Под общей ред. С. Ю. Лопарева, Ю. Н. Бармакова. — Тамбов: Юлис, 2017. — 432 с.
- Аркадий Адамович Бриш. Серия: Творцы ядерного века / Под общей ред. Ю. Н. Бармакова, Г. А. Смирнова — М.: ИздАт, 2007. — 472 с.
- Аркадий Адамович Бриш. Жизнь и судьба / Под общей ред. С. Ю. Лопарева, Ю. Н. Бармакова, Г. А. Смирнова. — М.: ИздАт, 2012. — 652 с.
- Атомное оружие России. Биографическая энциклопедия — М.: Издательский дом «Столичная энциклопедия», 2012. — 804 с.
- Это наша с тобой биография. — Калининград: Аксиос, 2014. — 304 с.
- Оборонно-промышленный комплекс России. Государственные деятели. Руководители предприятий. Ученые. Конструкторы. — М.: Издательский дом «Столичная энциклопедия», 2014. — 448 с.
- Богуненко Н. Н., Пелипенко А. Д., Соснин Г. А. Бриш Аркадий Адамович // Герои атомного проекта. — Саров : Росатом, 2005. — С. 75—76. — ISBN 5-9515-0005-2.
- Кучерова М. Треть ядерных боеприпасов, разработанных в СССР, создана при участии нашего земляка Аркадия Бриша // СБ. Беларусь сегодня : газета. — Минск : Издательский дом «Беларусь сегодня», . — № 25896. — Число 18 (1). — ISSN 1992-3058.
Посилання ред.
- Бріш Аркадій Адамович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Бриш Аркадий Адамович на сайте Минобороны России
- Бриш Аркадий Адамович на сайте Михаила Шпилевского[недоступне посилання з Июнь 2018]
- РФЯЦ-ВНИИЭФ > ВНИИЭФ > Выдающиеся люди
- «Аркадий Адамович Бриш. Жизнь и судьба. К 95-летию со дня рождения» (https://vniia.ru/about/incl/kniga_brich_95.pdf)
- «Жизнь с весной в сердце. К 100-летию со дня рождения А. А. Бриша» (http://www.vniia.ru/about/doc/brish100.pdf[недоступне посилання з Сентябрь 2018])
- «Высокие награды Родины» (https://web.archive.org/web/20160819134017/http://www.vniia.ru/about/doc/nagrad.pdf)