Бріонська угода, також Бріонська декларація (словен. Brionska deklaracija, хорв. Brijunska deklaracija) — угода, підписана 7 липня 1991 року на островах Бріуни представниками Словенії, Хорватії і СФРЮ за посередництва Європейського Союзу. За цим документом Югославська Народна Армія припиняла бойові дії на території Словенії, тим самим припиняючи Десятиденну війну. Словенія і Хорватія зобов'язалися на 3 місяці зупинити набрання чинності декларацій про незалежність від Югославії (вони були оголошені 25 червня того ж року).

Югославські війни
Десятиденна війна
Бріонська угода
Сторони угоди
СР Словенія
СР Хорватія
Югославія СФРЮ
Міжнародні посередники

Європейські спільноти
Європа

Останні бойові частини ЮНА були виведені зі Словенії 26 жовтня 1991 року.

Учасники перемовин

ред.

Делегація Євросоюзу складалася з міністрів закордонних справ 3 країн: Ганса ван ден Брука (Нідерланди), Жака Пооса (Люксембург) та Жоао де Деуша Пінейра (Португалія).

Югославська делегація складалася з голови федерального уряду Анте Марковича, міністра внутрішніх справ Петра Грачанина, міністра закордонних справ Будимира Лончара, віце-адмірала Станіслава Бровета, помічника міністра оборони, та членів Президії СФРЮ, без представників Воєводини та Косова і Метохії, але разом з головою Президії Борисавом Йовичем.

Словенія була представлена Президентом Міланом Кучаном, прем'єр-міністром Лойзе Петерле, міністром закордонних справ Димитрієм Рупелем, представником Словенії у Президії СФРЮ Янезом Дрновшеком і Головою Національної асамблеї Словенії Франце Бучаром.

Хорватія була представлена її Президентом Франьо Туджманом.

Посилання

ред.