Брідок (Звягельський район)

село в Україні, в Ємільчинській селищній територіальній громаді Новоград-Волинського району Житомирської області

Брідо́к (до 1946 року — Клярівка, раніше — слобода Клярин) — село в Україні, в Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 61 особу (2001).

село Брідок
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130070049166
Основні дані
Населення 61 (2001)
Площа 0,5 км²
Густота населення 122 осіб/км²
Поштовий індекс 11259[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°41′04″ пн. ш. 27°53′31″ сх. д. / 50.68444° пн. ш. 27.89194° сх. д. / 50.68444; 27.89194Координати: 50°41′04″ пн. ш. 27°53′31″ сх. д. / 50.68444° пн. ш. 27.89194° сх. д. / 50.68444; 27.89194
Середня висота
над рівнем моря
221 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11201
Карта
Брідок. Карта розташування: Україна
Брідок
Брідок
Брідок. Карта розташування: Житомирська область
Брідок
Брідок
Мапа
Мапа

Географія ред.

На північно-західній околиці села є ставок з площею водного дзеркала 40,07 га[2].

Населення ред.

В кінці 19 століття в поселенні проживало 187 мешканців, дворів — 30[3], у 1906 році — 282 жителі, дворів — 34[4].

Станом на 1923 рік в слободі нараховувалося 53 двори та 334 мешканці[5], у 1924 році — 372 особи (з перевагою польської національности), дворів — 65[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 87 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 61 особу[7].

Історія ред.

В кінці 19 століття — Клярівка (пол. Klarówka), колонія Барашівської волості Житомирського повіту[3].

У 1906 році — Клярин, слобода Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 83 версти, до волосного центру, с. Бараші — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Горошках[4].

У березні 1921 року, в складі волості, передана до новоствореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році увійшла до складу новоствореної Симонівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Барашівського району Коростенської округи[8]. Відстань до районного центру, с. Бараші, 10 верст, до центру сільської ради, с. Симони — 3,5 версти[5].

Під час загострення сталінських репресій проти українського народу в період 1920—1940 років минулого століття органами НКВС, було безпідставно заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 13 мешканців слободи Клярин, з яких 5 чоловік розстріляно. Нині всі жертви тоталітарного режиму реабілітовані[9].

7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області» с. Клярівка перейменоване на с. Брідок. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, внаслідок ліквідації Барашівського району, включене до Ємільчинського району Житомирської області[8].

29 березня 2017 року село включене до складу новоствореної Ємільчинської селищної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[11].

Примітки ред.

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 29 лютого 2020.
  2. Ставки та водосховища Житомирської області. Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
  3. а б Klarówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 80. (пол.)
  4. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 жовтня 2022.
  5. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 129. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.
  6. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 9 жовтня 2022.
  8. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 210, 543. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.
  9. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  10. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  11. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 жовтня 2022.

Посилання ред.