Брянська площа
Брянська площа — колишня площа між Чечелівкою та Брянською Колонією у місті Катеринослав у 1890—1929 роках.
| Брянська площа Дніпро | |
|---|---|
| Місцевість | Брянська колонія |
| Район | Новокодацький район |
| Назва на честь | Брянського заводу |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Металургів |
| Трамваї | 5, 14 |
| Тролейбуси | 4 |
| Маршрутні таксі | 86, 100, 118, 141, 156 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Виникла в час зведення обох селищ як розмежовуюча лінія між ними. Як пише краезнавець Михайло Шатров:
«Вже в перші роки існування Брянського заводу виросла перша лінія хатиночок, що ніби продовжувала Військову вулицю в напрямку Брянської колонії. Та не дійшла до неї — не дозволило поліційне начальство „чорній кістці“ з'єднатися з „білою“, примусило триматися від неї на значній відстані, обмеживши західну межу Чечелівки сучасною Орловською вулицею.»[1]
За іншими даними даними існування в цій місцині великої площі з проспектом було заплановано ще при розробці планів Катеринослава від 20 березня 1806 р. та 19 квітня 1817 р[2].
В центрі площі було посаджено акації. Так виник сквер що став називався "Брянською Тверезістю", оскільки ним опікувалось Товариство Тверезості. У 1896 році, в день коронації Миколи 2 -го та його дружини Олександри, тут влаштовувались розваги: забіги в мішку на призи, лови курей та півнів, лазання намазаним дьогтем стовпом тощо[1].
На південно-західному розі Брянської площі катеринославський купець Міна Копилов збудував казарми для малокваліфікованих робітників заводу.
«У „копилівських казармах“… у нестерпному смороді, вогкості, холоді в зимову пору та задусі влітку жили сотні чорноробів Брянки. Переважна більшість їх — вихідці з Білорусі, як їх називали „могилівці“. Працювали вони на відвантаженні руди, вуглю та флюсів, не розлучаючись ні вдень, ні вночі з вірною помічницею — лопатою, покладаючи під голову замість подушки. Спали не роздягаючись… Важко уявити собі щось жахливіше цього злиденного побуту. Бруд, сперте повітря, паразити не давали жити.»[3]
Навесні 1893 року казарми були знищені пожежею.
«Постраждалих не було, не було й матеріальних збитків, якщо не вважати дрантя, що лишилося на прогнилих нарах. „Копилівці“ не мали жодного майна, лопата — і та заводська. А далекоглядний підрядник, котрому барак за кілька років приніс тисячні прибутки, застрахував його на солідну суму.»[3]
Відтоді до початку 1910 - х років територія де були казарми лишалася незабудованою і звідти розпочинався степ. На північ площа доходила до залізничної колії.
Під час заворушень на Брянському заводі у травні 1898 р. на площі відбулись сутички між робітниками та полцією та військами. У 1903 р. під час загального страйку на площі був бій, в ході якого було вбито і поранено 29 осіб[2].
4 липня 1905 року натовп робітників намагався проникнути до вокзалу з Брянській площі на мітинг в підтримку повстання на броненосці "Потьомкін", але був зупинений поліцейськими та козаками. Згодом робітників розігнали козаки, що висадилися біля станції Горяйнове[2].
Восени 1905 року на Брянській площі проводилися масові демонстрації робітників, відбувалися сутички між мітингарями та козаками. 17 жовтня на площі було зведено найбільшу з барикад Чечелівки[4]. В пам'ять про ті події біля станції метрополітену Метробудівників встановлено пам'ятний знак.
Наприкінці 1900 - х років зводяться нові квартали Чечелівки на місці міського вигону, розташованого на південь від Брянської площі[2].
У 1908 році сквер "Брянської тверезості" було передано катеринославському відділенню Спілки катеринославських робітників, відтоді його стали називати по - московському - "Сокольники".
У 1909 р. поблизу депо муніципального трамваю створюється Чечелівський базар.
У 1911 році розпочато реконструкцію скверу. Після неї у "Сокольниках" були відкриті самодіяльний театр під відкритим небом та естрада.
У 1916 р. на південь від площі було спроектовано міське технічне училище, профінансоване "Товариством російських трубопрокатних заводів "Шодуар". Однак втіленню проекту завадила революція.
У 1917 році в "Сокольниках" йде запис до Червоної гвардії. 28 травня 1917 року в сквері було обрано Катеринославський тимчасовий виконком Червоної гвардії, а 4 червня прийнято статут Червоної гвардії.
У 1920 році під час боїв з військами Врангеля в "Сокольниках", перед робітниками виступав Михайло Калінін[2].
У 1926 році Брянська площа припинила своє існування: на її місці починають зводити Палац Ілліча.
Примітки ред.
- ↑ а б Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 165.
- ↑ а б в г д Брянская площадь - Днепровский городской сайт.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ а б Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 166.
- ↑ Яворницкий, Д. И. (1996). История города Екатеринослава (рос.) . Днепропетровск: "Сич". с. 136.