Відкрити головне меню

Брюс Мюррей (футболіст)

Брюс Едвард Мюррей (англ. Bruce Edward Murray; 25 січня 1966; Джермантаун, Меріленд) — американський футболіст, нападник, який на момент свого відходу з футболу був найкращим бомбардиром збірної США за всю історію. За це досягнення, журнал «Футбол Америки» включив його в символічну коледжну збірну століття. Він встиг професійно пограти в Європі і США. До відходу зі спорту Мюррей зіграв 86 матчів за національну збірну, відзначившись 21 раз, у тому числі і на чемпіонаті світу 1990 року. В 1989 році був у складі збірної США на чемпіонаті світу з футзалу, яка посіла третє місце. Брюс Мюррей включений в Національний футбольний зал слави США.

Ф
Брюс Мюррей
Особові дані
Повне ім'я Брюс Едвард Мюррей
Народження 25 січня 1966(1966-01-25) (53 роки)
  Джермантаун, США
Зріст 185 см
Громадянство Flag of the United States.svg США
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1984—1987 США «Клемсон Тайгерз»
Професіональні клуби*
1988—1990 США «Вашингтон Старз»
1988-1989  Швейцарія «Люцерн»
1991 США «Меріленд Бейз» 9 (2)
1993—1994 Англія «Міллволл» 13 (2)
1994  Англія «Стокпорт Каунті» 3 (0)
1995 Прапор Шотландії «Ейр Юнайтед» 1 (0)
1995 США «Атланта Ракес» 28 (4)
Національна збірна
1985—1993 США США 86 (21)
1989 США США (футзал) 6 (1)
Тренерська діяльність**
2004—2006 США «Гарвард Крімсон» (асист.)
Кубок Короля Фахда
Бронза Саудівська Аравія 1992
Золотий кубок КОНКАКАФ
Золото США 1991
Чемпіонат світу з футзалу
Бронза Нідерланди 1989

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єраРедагувати

Школа та університетРедагувати

Мюррей виріс і навчався в місцевій школі в Меріленді. Граючи за збірну школи, вигравав національні чемпіонати у віковій групі до 16 років і в 1983 році до 19 років.

Після закінчення школи вступив у Клемсонський університет, де в період 1984—1987 років грав за чоловічу команду університету «Клемсон Тайгерз» на позиції нападника. У 1984 році університет зайняв перше місце в Першому дивізіоні футбольного чемпіонату NCAA, обігравши Індіану з рахунком 2:1. У 1987 році він знову виграв трофей у фінальному матчі здолавши Сан-Дієго. За сезон він забив 40 м'ячів і віддав 40 результативних передач. За ці досягнення він був названий найкращим гравцем сезону в NCAA. У 1993 році, Мюррей був включений в Клемсонську залу слави.

Клубна кар'єраРедагувати

У 1988 році Мюррей підписав контракт з «Вашингтон Старз», який виступав в Американській футбольній лізі. У цьому сезоні клуб посів третє місце. Хоча права на гравця належали «Вашингтону», наступні два сезони він провів у Швейцарії, граючи за «Люцерн». У 1990 році АФЛ об'єдналася з Західною Футбольною Лігою і стала називатися Американською Професійною Футбольною Лігою. Команда виступала невдало і Мюррей перейшов в «Меріленд Бейз», де зіграв 9 матчів, забивши 2 м'ячі[1].

Підписавши домовленість з Федерацією футболу США, яка передбачала його постійне перебування в команді, Мюррей деякий час не грав ні за які клуби. 30 липня 1993 року Федерація футболу США звільнила його від своїх обов'язків і дозволила йому продовжити кар'єру в Європі[2]. Мюррей переїхав в Англію, щоб грати за «Міллволл».

9 серпня 1993 року підписав контракт з клубом і зумів забити у своєму першому ж матчі, який закінчився перемогою над «Сток Сіті» з рахунком 2:1[1]. Але заграти в «Міллволлі» у нього не вийшло. Він був відправлений в оренду в «Стокпорт Каунті». 12 жовтня 1994 року клуб звільнив Мюррея від обов'язків[2].

Повернувшись в США, Мюррей підписав контракт з «Атлантою Ракес».

Наприкінці 1995 року через травму коліна оголосив про завершення кар'єри гравця.

Національна збірнаРедагувати

Свій перший матч за збірну Мюррей зіграв 16 червня 1985 року в Лос-Анджелесі, США програла Англії з рахунком 5:0.Перший м'яч забив 7 лютого 1986 року в матчі з Уругваєм. Мюррей перебував у складі команди і на ОІ 1988 року, і на ЧС 1990 року, на який американці пробилися вперше з 1950 року.

Всього Мюррей зіграв за збірну США 86 матчів, в яких зумів відзначитися 21 раз[3].

Також Мюррей грав за збірну США з футзалу, за яку зіграв 6 матчів, забив 1 м'яч[3].

Подальша доляРедагувати

17 вересня 2004 року Гарвардський університет оголосив, що Мюррей був найнятий як помічник головного тренера чоловічої футбольної команди[4], де пропрацював два роки.

20 березня 2011 року Мюррей був включений в Національну футбольну залу слави[4].

ПриміткиРедагувати

  1. 1991 Maryland Bays
  2. SPORTS PEOPLE: SOCCER; Murray Is Released
  3. Bruce Media – U.S. Soccer Media Guide. 2013 USMNT Media Guide. Процитовано December 22, 2013. 
  4. Cobi Jones, Eddie Pope, and Earnie Stewart Elected to National Soccer Hall of Fame Class of 2011. Архів оригіналу за 27 грудень 2013. Процитовано 9 травень 2017. 

ПосиланняРедагувати