Відкрити головне меню

Бруно Артурович Фрейндліх (10 жовтня (27 вересня с. ст.) 1909, Санкт-Петербург, Російська імперія — 7 липня 2002, Санкт-Петербург, Росія) — радянський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1974). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1951). Батько Аліси Фрейндліх.

Фрейндліх Бруно Артурович
Могила артиста Бруно Фрейндлиха.JPG
Ім'я при народженні англ. Bruno Arturovich Freindlich
Народився 27 вересня (10 жовтня) 1909[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер 7 липня 2002(2002-07-07)[1] (92 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Літераторські мостки
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність актор
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1934)
Заклад Александринський театр
Роки активності з 1931
Діти Фрейндліх Аліса Брунівна
Нагороди
орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Пошани орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Сталінська премія
IMDb nm0293827

БіографіяРедагувати

Народився 1 жовтня 1909 року в сім'ї російських німців. Його предки були майстрами-склодувами, запрошеними до Росії царським указом.

Навчався в Ленінградському технікумі сценічних мистецтв (1931—1934), у Ленінградському інституті підвищення кваліфікації (1936—1938). Під час навчання познайомився з актрисою Ксенією Федоровою і вони одружилися, в грудні 1934 року у них народилася дочка Аліса.

В 19451947 роках — актор кіностудії «Ленфільм». В 1946 році перейшов в Великий драматичний театр імені Г. А. Товстоногова, а з 1948 року став актором ЛАТД імені О. С. Пушкіна.

Помер 7 липня 2002 року у С.-Петербурзі й похований на Літераторських мостках.

ФільмографіяРедагувати

  1. 1949 — «Олександр Попов» — Г. Марконі
  2. 1950 — «Мусоргський» — Цезар Антонович Кюї
  3. 1951 — «Бєлінський» — професор Щепловидов
  4. 1952 — «Римський-Корсаков» — Раменськийє
  5. 1954 — «Кортик» — Нікітський
  6. 1954 — «Герої Шипки» — Дьюла Андраші
  7. 1955 — «Два капітана» — Іван Павлович Корабльов
  8. 1955 — «Дванадцята ніч» — блазень Фесті
  9. 1956 — «Софія Ковалевська» — Клаус фон Шведліц
  10. 1956 — «Різні долі» — композитор Ігор Степанович Рощин
  11. 1957 — «Дон Кіхот» — Герцог
  12. 1958 — «Батьки і діти» — Павло Петрович Кірсанов
  13. 1958 — «У дні Жовтня» — полковник Г. П. Полковников
  14. 1963 — «Каїн XVIII» — начальник Таємної Поліції
  15. 1963 — «Поки жива людина»
  16. 1964 — «Державний злочинець» — Віктор Дорі
  17. 1965 — «Залп „Аврори“» — командир «Аврори»
  18. 1966 — «Два квитки на денний сеанс» — Блинов
  19. 1968 — «Гроза над Білою» — адмірал О. В. Колчак
  20. 1968 — «Мертвий сезон» — Валерій Петрович
  21. 1968 — «Шлях в „Сатурн“» — адмірал Канаріс
  22. 1968 — «Кінець „Сатурна“» — адмірал Канаріс
  23. 1970 — «Біг» — білий головнокомандувач
  24. 1970 — «Чайковський» — І. С. Тургенєв
  25. 1971 — «Місто під липами»
  26. 1972 — «Справи давно минулих днів» — Савельєв
  27. 1973 — «Впізнання»
  28. 1973 — «Цемент»
  29. 1976 — «Тимур і його команда» — Федір Григорович Колокольчиков
  30. 1976 — «Мене це не стосується» — Клівенський
  31. 1978 — «Освідчення в коханні» — Старий
  32. 1978 — «Будинок будується»
  33. 1980 — «Я — актриса» — старий актор
  34. 1981 — «Росія молода» — адмірал Патрік Гордон
  35. 1976 — «Дві глави з сімейної хроніки»
  36. 1984 — «Іван Павлов. Пошуки істини» — І.С. Тургенєв
  37. 1985 — «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» — Кул
  38. 1985 — «Битва за Москву» — маршал Б. М. Шапошников
  39. 1987 — «Час літати»
  40. 1989 — «Сталінград» — маршал Б. М. Шапошников

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати