Відкрити головне меню

Арон Абрамович Брудний
Brudnyj1.jpg
Псевдо Арон Абрамович Брудный
Народився 13 січня 1932(1932-01-13)
Бішкек, Киргизстан
Помер 14 березня 2011(2011-03-14) (79 років)
Бішкек
Громадянство СРСР СРСР,Киргизстан Киргизстан
Місце проживання Бішкек, Киргизстан
Діяльність філософ, психолог, письменник, сценарист
Галузь філософія
Alma mater Киргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина
Науковий ступінь доктор філософських наук
Заклад Академія наук Киргизької РСР
Головував Психологічна лабораторія Американського Університету у Центральній Азії
У шлюбі з Дінара Садикбекова
Нагороди Державна премія Киргизстана у галузі науки і техніки, пам'ятна медаль За дослідження у галузі діалектичної філософії, Гегілевська медаль

Брудний Арон Абрамович(13 січня 1932 — 14 березня 2011) — радянський, киргизький вчений, психолог, філософ, письменник, сценарист, вважається одним із засновників факультету психології МДУ ім. М. В. Ломоносова[1].

Зміст

Особисте життяРедагувати

Арон Абрамович народився у місті Фрунзе (Бішкек), Республіка Киргизстан. Батько — лікар, вчений, державний діяч. Дружина Дінара Садикбекова, кандидат філософських наук, незалежний дослідник.
Батько чотирьох дітей. Дідусь.

Творчий шлях і кар'єраРедагувати

Закінчив школу екстерном. Рік провчився у мед. внз у Фрунзе і перевівся до Ленінграду. Тут слухав лекції вчителів академіка Павлова.[1]. Паралельно вчився на історика в Киргизьському Державному Університеті (закінчив екстерном у 1953 р). Захистив дисертацію кандидата філософських наук у Інституті Філософії Академії Наук СРСР у 1957 р. Захистив докторську дисертацію на тему «Мова, свідомість і дійсність» у 1970 р.[2] 52 роки пропрацював в Киргизьській Академії Наук. Професор Брудний вів авторські курси в МДУ ім. М. В. Ломоносова, очолював кафедру психології в Киргизько-Російському Слов'янському Університеті, з 1998 року завідував психологічною лабораторією Американського Університету в Центральній Азії (АУЦА). Арон Абрамович опублікував більше ніж 300 наукових праць, був нагороджений державною премією Киргизстану в галузі науки і техніки. Його праці були перекладені 7 мовами світу. В психології займався психолінгвістикою, вивченням мовного мислення. Вивчав вплив мови на мислення і зворотний вплив: мислення на мову. Після цього зайнявся вивченням розуміння. Ця праця зафіксована у книзі «Психологія герменевтики».

«Академік Арон Абрамович Брудний визначав "розуміння" як феномен, що виникає у безпосередньому зв'язку з процесом спілкування і є необхідною умовою існування і побудови текстів (32, 12). Це стосується як до письмових, так і усних текстів. Зрозуміти - значить здобути знання. В результаті розуміння знання стає частиною внутрішнього світу особистості і впливає на регуляцію її діяльності. (32, 25-26). Процес розуміння тексту відбувається одночасно на кількох рівнях: (1) рівень монтажу означає послідовний перехід від одного елементу тексту до іншого; (2) перецентрування' - переміщення мислительного центру у свідомості реципіента (слухача, глядача, читача) від одного елементу тексту до іншого; (3) формування концепту тексту - його загального змісту (32, 139-140)».
 — пише Нікітіна Ю.А. у своїй дисертації [3].

Був членом ред. колегії наукових журналів Социальная психология и общество, Культурно-историческая психология.
В останні роки працював над науково-дослідним проектом «Розуміння як функція чисельного інтеллекту і методи його дослідження». Наразі у друці знаходиться збірка праць психологічної лабораторії АУЦА, яку професор встиг закінчити за тиждень до смерті [4].

Арон Абрамович також займався письменницькою діяльністю. За п'єса «Спіритичний сеанс» була поставлена у Москві[5]., а документальна стрічка «Дзеркало тіней» про іншого славетного психолога — Карла Густава Юнга вийшла на Леннаучфільмі (режисер — Бакенбаєва Мерувет Сативалдиївна)[6]. Відомі його літературні твори: оповідь «Гибель прошлого»[7] та «Гостиница Ливерпуль»[8].

Разом з Д. Н. Кавтарадзе, Яницьким О. М. та іншими брав участь у міждисциплінарному проекті «Екополіс» — який ставив на меті вивчати на практиці взаємозв'язок людини і природи у місті на базі підмосковного наукограду Пущино[9].

Основна бібліографіяРедагувати

  • Язык, сознание и действительность, 1970
  • Ум - это интеллект, "Знание-Сила", март 1973
  • Экополис : Введ. и пробл. Препринт / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе, 36 с. ил., 1 л. ил. 22 см, Пущино НЦБИ АН СССР 1981
  • Философско-методологические проблемы теории общения 1982, Фрунзе
  • Сознание и понимание 1982, Фрунзе
  • Брудный А. А. Экополис. Введение и проблемы. Екология малого города / А. А. Брудный, Д. Н. Кавтарадзе. — Пущино. — 1981
  • Понимание и Коммуникация, 1988, Москва
  • Метафизика игры. Журнал Апокриф № 2 1989 Москва
  • Невидаль (киносценарий). Журн. Апокриф № 3, 1990, Москва
  • Другому как понять тебя? 1990, Москва
  • Независимый Кыргызстан: третий путь (с Койчуевым Т.), 1994, Бишкек
  • Наука понимать, 1996, Бишкек
  • Спиритический сеанс (пьеса) «Чабыт/Порыв» (лит. альманах), 1996, Бишкек
  • Салун «Последний шанс» (пьеса). «Чабыт/Порыв» (лит. альманах), 1996, Бишкек
  • Природа и культура: великое противостояние, 1996
  • Пространство возможностей. Введение в исследование реальности, 1999, Бишкек
  • Психологическая герменевтика[недоступне посилання з червень 2019], 2001, Москва
  • Психология познания. Учебное пособие 21 века: Учебное пособие. — 2001, Бишкек
  • Персонетика. — 2003, Бишкек
  • Человек и общество CD-ROM, 2003, Бишкек
  • Персонетика, 2003, Москва
  • Над городом туман (пьеса). «Чабыт/Порыв» вып. 3, 2006, Бишкек
  • Гостиница «Ливерпуль». журн. Полдень XXI век, 2007, Санкт-Петербург

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

Підкаст лекції Арона Абрамовича про Критичність мислення
Российское природоохранное движение[недоступне посилання з травень 2019] — Лекція професора Брудного про екологічну пропаганду
Люди Кыргызстана. Личная история — інтерв'ю з Ароном Абрамовичем. Серія «Видатні особистості Киргизстану».
професору Брудному - 70 років — Привітання Арона Абрамовича з 70-річним ювілеєм.
лекция профессора Брудного Лекция: «Сценарии возможного будущего (Центральная Азия)» в 2 частях — відео лекція професора Брудного.
- інтерв*ю з Брудним за його книгу Персонетика —

Див. такожРедагувати