Броссе Марій Іванович
| Марі-Фелісіте Броссе Марій Іванович Броссе | |
|---|---|
| фр. Marie-Félicité Brosset | |
 | |
| Народився |
24 січня 1802[1] Париж, Франція |
| Помер |
3 вересня 1880[2][3][…] (78 років) або 22 серпня (3 вересня) 1880[1] (78 років) Шательро, Франція |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | історик, вірменознавець, перекладач, археолог, kartvelologist |
| Галузь |
історія, сходознавство, картвелологія, вірменознавство |
| Заклад |
Петербурзька академія наук Російська національна бібліотека[1] |
| Посада | асоційований членd |
| Вчене звання | Академік Петербурзької академії наук |
| Науковий керівник | Жан-П'єр Абель-Ремюза і Antoine-Jean Saint-Martind |
| Членство |
Російська академія наук Петербурзька академія наук Азійське товариство Прусська академія наук Імператорське російське археологічне товариствоd |
| Автограф |
.svg) |
 Броссе Марій Іванович у Вікісховищі | |
Марі-Фелісіте (Марій Іванович) Броссе (фр. Marie-Félicité Brosset, 24 січня 1802, Париж — 22 вересня 1880, Шательро) — французький історик і сходознавець, один із засновників грузинської і вірменської історії та археології. Тривалий час працював в Російській імперії.
Біографія ред.
Народився у 1802 році в Парижі. Батько, який був дрібним підприємцем, помер через декілька місяців після його народження[5].
Освіта, перші роботи ред.
Мати планувала для Марі-Фелісіте церковну кар'єру, тому він навчався у духовних семінаріях Орлеана і Парижа, де вивчав латину, грецьку, гебрейську і арабську мови[5]. У 1818–1820 роках був послушником єзуїтського монастиря в Монружі. У 1821 році в Паризькому університеті здав екзамен на звання бакалавра мистецтв. Потім викладав стародавні мови в духовній семінарії в Сент-Ашелі[6].
Повернувшись до Парижу, в Колеж де Франс відвідував лекції Карла Газе з грецької, Сильвестра де Сасі з арабської, Жана-П'єра Ремюза з китайської мови. У 1825 році за роботи в галузі синології був прийнятий до Азійського товариства[5]. Зрештою, за словами його сина Лорана, «після п'яти років невпинних зусиль, він раптом здався» і спалив всі матеріали, які напрацював[7].
З 1826 року Броссе присвятив себе вірменській і грузинській мовам, історії і культурі[5]. Ці теми приваблювали його, зокрема, тим, що були зовсім не досліджені європейськими науковцями. Тільки вивченню грузинської мови поклав початок один з його викладачів Антуан-Жан Сент-Мартен[8].
Не отримавши у цей час бажаної посади, зокрема, в університеті, був змушений влаштуватися коректором на типографію. У 1928 році опублікував переклад частини «Витязя у тигровій шкурі» Шота Руставелі. У 1931 році Броссе видав пам'ятки середньовічної церковної літератури — «Наслідування Христу» і двотомний Новий заповіт. У 1833–1836 роках під його редакцією була видана низка томів «Історії Візантії» Ш. Лебо. Підготував і видав граматику грузинської мови, дві збірки історичних і літературних матеріалів за грузинськими рукописами Королівської бібліотеки, видав грузинські історичні хроніки 1373–1703 років та інше[5].
Росія ред.
У 1937 році на запрошення графа Сергія Уварова, президента Імператорської академії наук, Броссе прибув до Санкт-Петербурга і за рік був обраний членом Академії. Після переїзду до Росії його наукові дослідження грузинської історії і літератури набули ширшого характеру[5].
У 1841–1842 роках він викладав грузинську мову в Петербурзькому університеті, поклавши початок викладання цієї дисципліни в російських університетах. У 1841–1843 роках працював в Петербурзькій бібліотеці, де, зокрема зробив опис всіх грузинських і вірменських рукописів. Пізніше залучався до опису вірменських книг, видав деякі грузинські і вірменські пам'ятки з зібрань бібліотеки. Також він працював в Ермітажі, з 1851 року — на посаді хранителя східних монет, з 1864 року — директора нумізматичного кабінету[5].
У 1847–1848 Броссе здійснив поїздку до Вірменії і Грузії. Він переклав і прокоментував всі головні грузинські хроніки середніх віків і раннього нового часу, які видав у семи томах між 1849 і 1858 роками. Його головна праця «Історія Грузії» довгий час була авторитетним джерелом з історії Грузії[9]. Також він опублікував листування царів і королів Грузії (періоду 1639–1770 років)[10]. 1861–1868 роки він присвятив роботі над серією про вірменських істориків, робота над якою тривала до 1876 року. Загалом Броссе є автором більше 250 праць, що стосуються грузинської і вірменської історії та культури.
У 1880 році через різке погіршання здоров'я виїхав до Франції, де невдовзі помер. Після смерті Броссе його син Лоран впорядкував його рукописи та папери і у 1881 році видав бібліографію його праць[5].
Примітки ред.
- ↑ а б в Сотрудники Российской национальной библиотеки
- ↑ http://archivesnumerisees.cg86.fr/v2/ark:/28387/a928b4b25ce8beb9d36878d7472fe35b
- ↑ свідоцтво про смерть
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д е ж и Шилов Л. А. Броссе Марий Иванович (рос.)
- ↑ Laurent, 1887, с. XIII.
- ↑ Laurent, 1887, с. IX.
- ↑ Броссе Мари-Фелисите // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
- ↑ «Brosset's Histoire was a sensational breakthrough. But from our vantage a century and a half later, it is not without shortcomings. Today we know that Brosset's edition is based exclusively upon a few MSS of the Vaxtangiseuli recension. We can hardly fault Brosset on this point […]» Rapp, Stephen H. Studies in medieval Georgian historiography: Early texts and Eurasian contexts, с. 31, на «Google Books», Peeters Publishers, 2003, p. 31 ISBN 9789042913189
- ↑ Brosset, Laurent (1887). Bibliographie analytique des ouvrages de ... Marie-Félicité Brosset ... 1824-1879. l'Académie impériale des sciences. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 30 травня 2021. (фр.)
Література ред.
- Bouatchidzé, Gaston. La vie de Marie Brosset, Nantes, Éditions du Petit Véhicule, 1996, 195 p. ISBN 2842730003 (фр.)
- Laurent Brosset (1887). Bibliographie analytique des ouvrages de Monsieur Marie-Félicité Brosset (1824-1887). Saint Petersburg: Imprimerie de l'Académie impériale des Sciences. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 16 березня 2013.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|collection=(довідка) (фр.) - Khintibidze, Elguja. Georgian literature in European scholarship [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Rapp, Stephen H. Studies in medieval Georgian historiography: Early texts and Eurasian contexts, Peeters Publishers, 2003, 522 p. ISBN 9789042913189 (англ.)
- Л. А. Шилов. Броссе Марий Иванович (рос.). Російська національна бібліотека. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. (рос.)