Бронський В'ячеслав Михайлович

В'ячеслав Михайлович Бронський;
	Генерал-майор (1916); Генерал-хорунжий
Загальна інформація
Народження	24 березня 1876; Російська імперія
Смерть	1919; м. Вінниця; (тиф)
Поховання	Вінниця
Громадянство	УНР
Alma Mater	Чугуївське військове училище
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Російсько-японська війна; Перша світова війна; Українсько-радянська війна
Командування
	начальник Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР.
Нагороди та відзнаки
	Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня	Орден Святого Станіслава 3 ступеня

В'ячеслав Михайлович Бронський (24 березня 1876 — лютий 1919, м. Вінниця) — український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бронський.

Біографія ред.

Народився 24 березня 1876 року. Закінчив Ананьївську гімназію.

На службі РІА ред.

Закінчив у 1897 році Чугуївське піхотне юнкерське училище, вийшов підпрапорщиком до 17-го піхотного Архангелогородського полку, служив у 139-му піхотному Моршанському полку, у складі якого брав участь у Російсько-японській війні (був контужений). Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1907 рік). Служив на штабових посадах у Варшавському військовому окрузі.

Брав участь у Першій світовій війні. З 19 жовтня 1916 р. — командир 184-го піхотного Варшавського полку. З 21 листопада 1916 р. — генерал-майор. З 4 червня 1917 р. — начальник штабу 17-го армійського корпусу.

На службі УНР ред.

Ще влітку 1917 заявив про своє прихильне ставлення до українського військового руху. З січня 1918 р. був приділений до оперативного відділу Українського Генерального штабу Центральної Ради.

21 лютого 1918 р. був призначений представником Військового міністерства Центральної Ради при німецькому командуванні. З 20 квітня 1918 р. очолював комісію по створенню української армії при військовому міністрі Центральної Ради, згодом — Української Держави.

15 грудня 1918 р., після вступу військ Директорії до Києва, був призначений начальником Головного управління Генерального штабу УНР. З 31 грудня 1918 р. — 2-й помічник начальника штабу Дієвої армії УНР. З 22 січня 1919 р. за сумісництвом — начальник Головного управління Генерального штабу Дієвої армії УНР.

Помер від епідемічного висипного тифу, похований у Вінниці у 20-х числах лютого 1919 року.

Вшанування пам'яті ред.

У Вінниці існує вулиця В'ячеслава Бронського^[1].

Примітки ред.

↑ Рішення Вінницької міської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2017.

Джерела ред.

Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
Бронський В'ячеслав Михайлович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.

Костянтин ЗАВАЛЬНЮК. Генерал В'ячеслав Бронський
В. Сідак, Т. Осташко, Т. Вронська. Трагедія українського державника. К: Темпора. — 2004. — 414 с.
ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 37. — загальний список старшин Генштабу, складений 21.11.1918. — С. 45-зв. — 46
Список Генерального штаба на 1914. — СПб. — 1914 (рос.)
Маланюк Є. Книга спостережень: проза. — Торонто. — 1966. — Т. 2. — С. 330
Р. С. Окремий Стрілецький Запорізький Курінь//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1931. — Ч. 11. — С. 20-22
Капустянський М. Похід українських армій на Київ — Одесу в 1919 році; Маланюк Є. Уривки зі спогадів. — Київ. — 2004. — С. 333.

[1] Рішення Вінницької міської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 січня 2017.

[1]