Бренвін
Бренвін (швед. brännvin) — шведська назва міцного алкогольного напою, який дистилюють з картоплі, зерна або (давніший спосіб) з целюлози. Зазвичай він прозорий та безбарвний, але може деколи ароматизуватися травами та спеціями. Назва включає в себе також горілку та аквавіт, при цьому аквавіт завжди ароматизований. Напій позначений як бренвін є зазвичай прозорий та містить від 30 % до 38 % алкоголю. Шведське слово brännvin означає «палене (дистильоване) вино». Бренвін є споріднений з англійським бренді, данським brandewijn, німецьким branntwein та ісландським brennivín. Маленький стаканчик бренвіну називають снапс.[1][2][3]
 | |
| Походження | Скандинавія |
|---|---|
За межами Скандинавії ред.
У Чикаго місцевий виробник зробив гіркий бренвін (beskbrännvin), який назвав «Jeppson's Malört».[4] «Malört» (ma-laert) у шведській мові називають полин гіркий, який часто використовують як інгредієнт в абсенті.
В скандинавській культурі ред.
Бренвін часто згадується в напівміфічному світі у піснях шведського барда Карла-Мікаеля Бельмана. Наприклад, у «Посланні Фредмена» перший вірш починається так:
| Оригінал (шведською)[5] | Українською |
|---|---|
| Gutår, båd’ natt och dag! Nu vällust, nytt behag! Fukta din aska! Fram, brännvinsflaska! Lydom Bacchi lag! |
Будьмо ж, і вдень і вночі! Зараз, повні похоті, нових насолод! Змочіть свій попіл(-осушіть горлянки)! Попереду пляшка бренвіну! Виконаймо ж Діонісовий закон![5] |
Примітки ред.
- ↑ Light Swedish vodka Brännvin. Swedish Food.com. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.(англ.)
- ↑ Carlsson, Hugo (1957). Svensk brännvinstillverkning genom tiderna: minnesskrift till Sveriges bränneriidkareförenings 50-årsjubileum [Swedish Brännvin Distilling Through the Ages] (Swedish) . Kristianstad: Trade Association.(швед.)
- ↑ Ekstrand, A. G. (1893). Den svenska branvinsindustrien [The Swedish Brandy Industry]. Svensk Kemisk Tidskrift (Swedish) . 5: 108-.(швед.)
- ↑ JEPPSON'S MALÖRT. Jeppsonsmalort.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.(англ.)
- ↑ а б Fredmans Epistel nr 1. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.(швед.)