Британська Північна Америка

Британська Північна Америка (англ. British North America) — володіння Великої Британії в Північній Америці після того, як Сполучені Штати Америки здобули незалежність в 1783 році. В офіційних документах термін вживається з 1839 по 1982 роки.

Британська Північна Америка
Прапор
Flag of the United Kingdom (1-2).svg
Дата створення / заснування 1783
Гімн Боже, бережи короля
Країна Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Столиця Лондон
Адміністративно-територіально поділяється на British Arctic Territoriesd
Валюта фунт стерлінгів
Спільний кордон із США
На заміну Британська Америка
Мова, яку використовують англійська
Час/дата припинення існування 1907
Розташування на мапі
Map

Координати: 48° пн. ш. 67° зх. д. / 48° пн. ш. 67° зх. д. / 48; -67

До початку американської війни за незалежність (1775) в Північній Америці було двадцять різних британських колоній на північ від Мексики. Після того, як в результаті війни Тринадцять колоній здобули незалежність, а Східна та Західна Флорида були передані Іспанії, у Великої Британії залишилися:

Акт про Британську Північну Америку 1867 року об'єднав провінції Канада, Нью-Брансвік і Нова Шотландія в Канадську конфедерацію (при цьому провінція Канада була розділена на провінції Онтаріо і Квебек). У 1870 році до Канади були приєднані Північно-західні території і Манітоба, в 1871 — Британська Колумбія, в 1873 — острів Принца Едуарда. Починаючи з 1871 року Британський Парламент приймав Акти про Британську Північну Америку, що стосуються юридичних питань, пов'язаних з Канадою.

Термін «Британська Північна Америка» вийшов з ужитку з 1982 року, коли замість чергового «Акту про Британську Північну Америку» був прийнятий Акт про Канаду.

ЛітератураРедагувати